Screen покажет на FESPA 2015 высокоскоростной планшетный Truepress Jet W3200UV
Screen собирается показать на FESPA 2015 свой новейший планшетный широкоформатный УФ-принтер Truepress Jet W3200UV HS со скоростью печати до 150 м2/ч. Кроме того, посетителей ждет мировая премьера опции для печати с рулона на рулон.
«ЯМ Интернешнл» – эксклюзивный партнер Miyakoshi
«ЯМ Интернешнл» подписала эксклюзивное дистрибуторское соглашение с японской компанией Miyakoshi Printing Machinery.
Армянская литература передана Национальной библиотеке Украины имени В.И. Вернадского
6 апреля в Киеве, в Национальной библиотеке Украины имени В.И. Вернадского, в рамках программы Союза армян Украины по формированию армянского книжного фонда, состоялась презентация и передача арменоведеческой и художественной литературы. Об этом сообщает AnalitikaUA.net со ссылкой на пресс-службу Союза армян Украины. На мероприятии присутствовали кинорежиссер Роман Балаян, художник Борис Егиазарян, генерал-лейтенант Вилен Мартиросян и другие известные общественные деятели, представители интеллигенции, армянской общины, духовенства и представители посольства РА.
У Калуші негода руйнує приміщення колишньої друкарні
У центрі Калуша "доживає" свої останні дні друкарня. У 2013 році вона пережила пожежу, наслідки якої видно і досі. А тепер її руйнує інша стихія — вітер і дощ.
Чорнобаївська районна друкарня відзначила 50-річчя
Рівно півстоліття тому наказом Черкаського обласного управління по пресі №1 від 3 квітня 1965 року була заснована, як самостійна організація, Чорнобаївська районна друкарня. Приміщення виробничих цехів збудували у 1972 році. В 1975-ому на замовлення Черкаського облполіграфу розпочато будівництво адмінприміщення районної газети та друкарні, яке добудували до виробничих цехів. З 1976-ого, згідно перерозподілу площі, типографія сусідує з газетою «Світлий шлях», займаючи 1-ий поверх будівлі. На сьогодні Чорнобаївське комунальне поліграфічне підприємство випускає високоякісну друковану продукцію, яка задовольняє споживача не лише району, а й області. Бланки, перепустки, візитівки, посвідчення, вітальні листівки з художнім оформленням, етикетки, журнали – все це постійно замовляють наші клієнти. Крім того, буклети, брошури, книги науковців та митців, газети, серед яких – і власний тижневик «Наше слово», заснований ще 21 рік тому за ініціативи Володимира Корнієнка. Повертаючись до історії становлення підприємства, згадаємо його очільників. Першим у 1965 році ним став Микола Іванченко. Незабаром його змінив Михайло Вовк. 9 років керував типографією Анатолій Носенко. Добрий слід в становленні колективу залишила Катерина Петраш. Певний час на чолі колективу довелося бути Анатолію Чернуцькому. Понад 28 років свого життя віддав розвитку і зміцненню матеріально-технічної бази поліграфічного виробництва директор Володимир Корнієнко. За роки його керування підприємство змінилося до невпізнаності. З’явилися високопродуктивні машини в друкарському цеху, комп’ютерний комплекс набору і верстки газет, офсетна друкарська машина, машина для фальцування, завдяки яким видавалися на лише чорнобаївські газети, а й періодика Драбівщини, Золотоніщини, Оржиці, Черкас. Та найбільшим скарбом поліграфу були і залишаються кадри.У витоків, формуючи вручну кожен рядок та докладаючи зусиль до народження тодішніх багатотисячних видань, стояли друкар Іван Журавель, складачі Дарія Головня, Галина Мармута, Марія Шаповал, Ганна Русин. Пізніше влилися в колектив Степан Марченко, Наталка Столяренко, які стали друкарями, Віра Нікітенко, Дуня Труш, Віра Куделя, Валентина Ткаченко, Марія Толмачова, Марія Чорненко, Катерина Карабан, Тетяна Науменко, Настя Євич, Поліна Худина.Прекрасними фахівцями своєї справи стали набирачі на складально-рядковідливних машинах Ніна Брагінець, Алла Синько, набирачі вручну Галина Цегельник, Любов Підкуйко, лінотипісти Валентина Соколюк, Анюта Носенко, Ольга Толошна, Світлана Базюк, Надія Мірошниченко, Ольга Шепель, різальник Тетяна Торовик, Галина Костюкова. До цих пір не втрачає зв’язку з колективом Олена Чернуцька. Значний слід на поліграфічній ниві залишили старший майстер Любов Старейко, наладчик поліграфобладнання Анатолій Чернуцький, складачі ручним набором Надія Соломка, Олена Бородуліна, Олена Дрижак, наборщики Лідія Давиденко, Лідія Чорнуцька, машиніст різальної машини Наталія Зінченко, друкарі Григорій Шаповал, Василь Ярмоленко, Лідія Шепель, Анатолій Кобець, Леонід Тригуб, Федір Бублик, Вікторія Чадюк, Віталій Ткаленко, різальники Василь Чорненко, Володимир Підкуйко, Михайло Олексієнко, Володимир Данник, комірник-касир Олександра Науменко. Від заснування друкарні і до виходу на пенсію бухгалтерію вела Віра Вирвикишка. Потому її змінювали Любов Баша, Катерина Бугай, Анастасія Подрига.За півстоліття колектив оновлювався, на місце старійшин поліграфічної справи приходили не менш енергійні професіонали. Процес виробництва не припинявся ні на мить. І відзначаючи 50-річчя, Чорнобаївська друкарня може гордитися власними здобутками. Адже плідно працюючи півстоліття, її трудовий колектив і сьогодні, в нелегкий для всіх час, наполегливо працює, намагається долати труднощі, використовуючи весь творчий та технічний потенціал своїх кадрів. Нині поліграфпідприємством впевнено керує Олександр Любарський. Суттєвою підтримкою і незамінними помічниками є для нього старший майстер Володимир Сергеєв та головний бухгалтер Марія Булавіна. Щодня якісна поліграфічна продукція знаходить свого замовника завдяки професіоналізму та відповідальному ставленню до своїх обов’язків друкаря Костянтина Зубка, наладчика Петра Стадника, копіювальника друкарських форм Ірини Винник, оператора копіювальних і розмножувальних машин Тетяни Олійник, операторів комп’ютерного набору Віри Тарасенко, Наталії Авраменко, Сергія Гордівського, комірника-касира, машиніста різальної машини Галини Миргородської, водія-розфлатовщика Сергія Сербина. Тож побажаємо сьогоднішнім ювілярам – колективу друкарні – впевнено крокувати в нове півстоліття, нарощуючи обсяги виробництва. А кожному працівнику та ветерану закладу – особистого благополуччя, здоров’я та щастя в родинах. Інна ЧМИХАЛО
Власти Крыма намерены потратить сто миллионов на модернизацию типографии "Таврида"
Для того чтобы государственное унитарное предприятие Крыма "Издательство и типография "Таврида" заработало на полную мощность, необходимо провести модернизацию оборудования, на что потребуется порядка 100 млн рублей.
Журналист "Кочегарки": «Нашу марку и редакцию, как это модно сейчас говорить, «отжали»
В Горловке газета с почти столетней историей стала выходить в формате «ДНР»
Як вінницькі школярі відзначали тиждень юнацької та дитячої книги
Щороку в березні, напередодні, або під час весняних канікул у бібліотеках України для дітей проходить Всеукраїнський тиждень дитячого читання. Початок цій чудовій традиції було покладено більше 70 років тому. У незалежній Україні Всеукраїнський тиждень дитячої та юнацької книги засновано 22 лютого 1993 року. Цей захід було створено з метою заохочення дітей до читання книг, в час, коли інтенсивний та швидкий розвиток інформаційних технологій, комп’ютеризації, Інтернету набувають все більшої популярності. І хоча ХХІ століття манить нас все новими і новими дивами техніки, хоч Інтернет стає хлібом насущним сучасної молоді, книга не втрачає своєї цінності, вона не може її втратити, адже друковане слово — це глибина думки, це оаза мудрості, яку не спроможна закреслити історія, яку ніколи не зможе знищити спам чи вірус. Ніщо не може замінити спілкування дитини зі справжньою книгою.
Черкащанам презентували книгу про історію друкарської справи
Відтепер українці мають змогу дізнатися про початок та розвиток книжкової справи в Черкасах. Очільниця МГО «Книжковий маестро», доцент кафедри видавничої справи, редагування й теорії інформації ЧНУ ім. Б. Хмельницького Людмила Фіть презентувала монографію “Книжкова справа в Черкасах”. Місце зустрічі символічне – друкарня «Майстерня друку» Юлії Чабаненко. Як розповіла сама авторка монографії, вона є не корінною черкащанкою – народилася в Запорізькій області і лише в шкільні роки переїхала до Черкас. Розвиток друкарства в Черкасах – тема дисертації, тож збирати матеріали пані Людмила почала ще у роки навчання в аспірантурі. – Мене запевняли, що інформації немає, адже 90% черкаського архіву згоріло під час війни. Велика частина цінних документів знаходяться у столичному архіві, де й опрацьовували всі друковані матеріали того часу. Попри застереження, знайшлося дуже багато цікавої інформації, – розповіла Людмила Фіть. – Я багато подорожую, і, коли побувала в парижському музеї, була просто вражена, як французи вміють розповісти про історію своєї країни. А от в музеї книги і друкарства в Києво-Печерській лаврі про історію книговидавництва в Черкасах нічого не написано. Але ж цей період не випав із історії. Тож бажання популяризувати історію краю, а в основі – видавничої справи, неабияк простимулювали авторку до видання книги. Учасникам зустрічі розповіли і про історію Черкас кінця XIX – початку XX століть. За словами історика Сергія Ганницького, розвитку книговидавництву в Черкасах посприяла єврейська спільнота. Саме завдяки їй відбувався стрімкий економічний розвиток міста, більшість підприємств належали саме євреям, зокрема і 90% друкарень. Схема розміщення друкарень і видавництв в Черкасах На початку ХХ століття, попри революційні події, видання книг продовжувалося, про що свідчить схема розміщення. Навіть у порівнянні із сьогоденням, друкарень було немало – 11. У Черкасах друкували навіть кияни, оскільки це коштувало значно дешевше, аніж у столиці. І на сьогодні чимало киян видають книги в нашому місті через нижчі ціни, – розповіла видавець Юлія Чабаненко. – Взагалі ця книга для мене – наче антистресовий засіб. Читаючи її, я зрозуміла, що і на початку ХХ століття для книгодрукування були нелегкі часи, росли ціни на папір і таке інше. Але навіть у ті складні роки книги все одно продовжували видавати. Тому і зараз треба зібратися із силами та розвивати це ремесло. Людмила Фіть розповіла також і про діяльність черкаського видавництва «Сіяч», яке відіграло значну роль у розвитку української видавничої справи. Зокрема, про друкарів, котрі налагоджували книговидання в місті, на якій літературі видавництво спеціалізувалося в період розквіту та чому після вимушеної співпраці з більшовиками припинило роботу. Мовляв, через політичні події друкувалися лише оголошення та різні дрібниці, до того ж, примусово. І на завершення присутні мали змогу відчути себе книговидавцями початку ХХ століття і зібрати фрази із дерев’яних та залізних літер – як це робилося на верстаті першодрукаря Гутенберга.
НСЖУ закликає владу зняти з газетного паперу 5% додаткового податку на імпорт
Національна спілка журналістів України (НСЖУ) звертається до влади з проханням позбавити газетний папір та інші витратні матеріали для друку преси від додаткового 5% податку на імпорт. Про це «Телекритиці» повідомив перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко.
Передплата на журнал Print+
Ефективні рекламні можливості у Соціальній мережі поліграфістів
Наші послуги для поліграфістів
Передплата на Print+
"Друкуймо разом" у Telegram
