Це блог не про залізо, а про бізнес. Формат будується навколо фундаментальних понять: "Люди", "Гроші", "Процеси". А йдеться у першому випуску про одну з найбільш динамічних друкарень в Україні — Друкарня New Media. Мария Седлецкая та Виктор Артющенко розповідають директорові Konica Minolta Ukraine Евгений Шиляев про клієнто-орієнтованість, внутрішню кухню роботи друкарні, автоматизацію залучення та проходження замовлень. Досить цікаво та живенько. Принаймні більш ніж очевидно, що айтішніки можуть бути успішними поліграфістами. Та й взагалі відверто... Навіщо айтішнік у друкарні, айті-інфраструктура у друкарні. Канали та механізми лідогенерації, навіть озвучено вартість генерації одного ЛІД-а. Взагалі відвертість вражає — Марія, наприклад, розповідає про всі метрики, якими користується друкарня при вимірюванні ефективності маркетингових каналів. Про конкуренцію Маша каже: "Ми конкуруємо самі з собою. Якщо ми щось не покращили сьогодні, день пройшов дарма". Надцікавий блок про роботу менеджерів, про те, як організоване спілкування з клієнтами. З ким саме працює друкарня. І що з клієнтами друкарні (HoReCa, IT, крафтові виробники) відбувалося під час жорстких локдаунів. Як "ловити" тренди та вчасно посилювати активність при роботі з різними аудиторіями. Віктор Артющенко, у свою чергу, розповідає, як вдалося пройти кризу, зберегти персонал. І вже за три місяці повернути обсяги завантаження. Банально — але неабияке значення мав той факт, що на момент початку жорстких обмежень у друкарні було налаштовано всі бізнес процеси (інтегровано A-System та bitrix, налаштовано IP-телефонію тощо). Про лояльність клієнтів теж досить цікаво, власні помилки та прорахунки )). Ще один аспект — нова реальність у поліграфії. Про те, наскільки все змінилося. І що колишні часи вже не повернуться. Цікаве спілкування про прискорення цифровізації та про те, що New Media власне мала потужну IT-складову, і за великим рахунком глобально для компанії нічого не змінилося. Нагадаймо, що друкарня реалізує потужну програму з виходу у нові сегменти ринку. А допомагають у цьому такі потужні інструменти як рулонна ЦДМ Konica Minolta AccurioLabel 230 та MGI Jet Varnish 3DS & Foil-S для вибіркового лакування та фольгування друкованих відбитків (у відео про MGI поки не йдеться). Для менеджмента New Media на початку 2020 р. стало очевидно, що зростання у листовому сегменті не буде. Проаналізувавши можливості, друкарня вирішила увійти у ринок рулонної етикетки. Почався пошук коштів на придбання Konica Minolta AccurioLabel 230 — звичайно, одразу згадали про урядову програму 5-7-9% та розчарувалися у ній. Кредит надав "Альянс-банк", і знову спрацювали людські стосунки, у перспективи друкарні повірив керівник одеської філії банку. А це було надважливо, бо раніше New Media не залучала кредитні кошти (це був перший досвід!). Після інсталяції Konica Minolta AccurioLabel 230 у друкарні зросли, як не дивно, й обсяги листової етикетки! Вдвічі! У клієнта тепер є вибір — друкувати у листах чи в рулоні. Директор друкарні New Media Андрій Фісенко розповідає про кадрову ситуацію у поліграфії та в компанії. Питання досить неочікувані, до речі. "Ми оперативна поліграфія настільки, що іноді замовлення не встигає потрапити у виробництво, а воно вже на полиці... І всі техпроцеси не списані", — каже Андрій. Ну й нарешті про болі українських поліграфістів. Знаєте, що Марія каже? "Основний біль українських поліграфістів — це їхня інертність: придбати ЦДМ і вважати, що питання вирішене! Ні! Все лише починається!" Навіть, якщо зроблено чимало роботи з просування, клієнти друкарні можуть банально не знати про наявність послуги... Другий біль — "Ми друкуємо швидше за інших, якісніше за інших та за ціною паперу". "Навіщо ж Ви взагалі працюєте?", — дивується Марія. Бізнес має лишатися бізнесом... та й взагалі "Добре, швидко та дешево" — не про чесність. Можна лише дві складові сумістити! Третій біль — складність інтеграції CRM та системи управління друкарським обладнанням та відсутність на ринку ефективних подібних систем. Власники друкарні розповідають про те, наскільки важливо спілкуватися з менторами у поліграфії, які мислять інакше, нестандартно. Для Марії та Віктора таким ментором став Андрій Демідов з ужгородської друкарні "Ліра". Саме він налаштував систему управління друкарнею. "У майбутньому ми будемо конкурувати не друком! А розробками. системами та сервісом, процесами", — каже Марія. І важко не погодитися! Отже, підприємцю-поліграфісту важливі базові знання IT. Друкарні дедалі більше стають IT-компаніями. Цікава й думка власників New Media про те, скільки має заробляти співробітник друкарні. В Одесі нормальною ЗП вважається наразі — від 20 тис. грн, до такого рівня ЗП прагнуть у друкарні. Й нарешті, цікаве питання: "А чи підписалися б на те, щоб займатися поліграфією, якщо відмотати назад?". Віктор та Марія кажуть — "Так! Важливо те, що друкований продукт допомагає розвивати бізнеси клієнтів!" У друкарні New Media є маркетинговий бюджет — 4-5% від обігу! Як це працює, власники друкарні відверто розповідають. Власне, йдеться й про те, як оцінити ефективність маркетингових комунікацій. Дуже довірче спілкування. Інтерв'юєр потужний ). Навіть формат 10 бліц-питань застосував ))... Формат "Вдрук" вірогідно приречений на успіх. А поки дивіться повне відео:
Компанія «Мегатрейд» підписала дистрибуторську угоду з відомим європейським виробником машин для додрукарської та післядрукарської обробки – компанією GRAFMASG з Польщі.
Фахівець відповідатиме за розробку та реалізацію стратегії розвитку целюлозно-паперової промисловості України.
Італійську компанію Valiani засновано в 1974 році. Різальні машини Valiani призначені для офсетних і цифрових друкарень, виробників різноманітного сувенірного паковання, реклами, підприємств швейної та шкіряної промисловості. Експортуються ці машини у більш ніж 80 країн, де виконано понад 4000 інсталяцій.
Представники галузі припускають, що заборона ввезення паперу з Росії, яку ввели цього року, може негативно вплинути на галузь. Про це йдеться у відповіді Асоціації українських підприємств целюлозно-паперової галузі «УкрПапір» на інформаційний запит Читомо. 15 квітня у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі на нараді за участю заступника міністра, представників провідних підприємств галузі та асоціацій роботодавців, виробників скла, освіти ухвалили рішення щодо внесення змін до постанови про імпорт деяких різновидів паперової продукції. Рішення має на меті запобігти зупинці підприємств внаслідок припинення імпорту окремих видів продукції, якої не виробляють в Україні, а саме паперу і картону, що потібні для виробництва, зокрема, підручників, навчальних посібників, а також художньої літератури.
2009 року на Зміївській паперовій фабриці розпочато переробку паковання Tetra Pak, і відтоді обсяги переробки щорічно збільшуються. У жовтні 2021 року, незважаючи на всі ковідні ускладнення, на Зміївській паперовій фабриці завершено реконструкцію технологічної лінії, що дало змогу налагодити повний цикл переробки комбінованого паковання для напоїв та продуктів харчування. Наразі й поліетилен, й алюміній у складі паковання перероблюються і стають сировиною для виробництва поліалюмінієвої гранули. Компанія прагне бути не просто переробником паперу, а побудувати багатопрофільне інноваційне виробництво Більше про те, як упаковка з під молока чи соку перетворюється на книжку чи пластикові меблі у відео.
Правоохоронці викрили трьох жителів Київської області, які виготовляли фальшиві COVID-сертифікати і ПЛР-тести у підпільній друкарні.
«Київський картонно-паперовий комбінат» за підсумками тендеру уклав угоду з BHS Corrugated на замовлення гофроагрегату VALUE Line для нового гофрозаводу в м. Верхньодніпровськ (Дніпропетровська обл.). Цей гофроагрегат стане першою лінією VALUE Line в Україні. Зокрема, обладнання дасть змогу виробляти п’ятишаровий гофрокартон і розраховане на макс. швидкість роботи 300 м/хв.
Провідний український виробник картонної тари в січні-серпні 2021 р. з урахуванням продукції дочірнього Трипільського пакувального комбінату (ТУК, Київська обл.) випустив 180,6 млн м2 гофроящиків, що на 13,5% більше, ніж за той же період 2020 р. Таким чином, комбінат майже зберіг темпи приросту випуску цієї продукції до аналогічного періоду минулого року (за підсумками січня-липня 2021 р. — 13,7%).
Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав законопроєкти, які передбачають підтримку українського книговидання. Про це повідомила заступниця голови комітету, народна депутатка від «Слуги народу» Євгенія Кравчук 12 травня. Члени комітету рекомендують парламенту ухвалити за основу законопроєкти №5238 та №5239.