За словами Брендана Перрінга, генерального менеджера IPIA, у Великій Британії два безпосередні чинники, ймовірно, спричиняють зменшення кількості друкарень: триваюча консолідація галузі та автоматизація. «Я думаю, що з точки зору скорочення вакансій, це, ймовірно, логічно, що там є друк.

Але було б невірно припускати, що через те, що поліграфія входить до шістки галузей з найпопулярнішими вакансіями, вона входить й до шістки галузей, що найбільше занепадають, — сказав він Printweek. — Найбільші друкарні стають більшими, а друкарні середнього рівня, які були ключовими роботодавцями, або розпродаються і поглинаються великими друкарнями. На меншій стороні шкали малі та середні друкарні дедалі більше переходять до гібридної моделі, де вони частково є менеджерами друку, а частково — виробничою компанією.

«Раніше вам потрібен був принаймні один оператор майже для кожної машини, кожної фінішної лінії, просто щоб переконатися, що все працює правильно. Тепер, через рівень автоматизації, деякі з друкарень, які раніше мали 10 людей, тепер потребують лише двох».

Якуб Кусьмідер, керівник фірми Printbox’s Masterpiece AI із програмного забезпечення для друку, сказав Printweek: «Ця зміна не пов’язана зі зникненням галузі. Йдеться про її еволюцію.

Майбутнє друку — гнучке, творче та розумніше, ніж будь-коли».

Він додав, що постійний розвиток технологій друкарні, включаючи інтелектуальну автоматизацію, призведе до переходу від повторюваної ручної роботи до «стратегічних, високоцінних ролей», що зробить кар’єру в друкарні «більш динамічною та корисною». Кусьмідер додав: «Менша кількість традиційних робіт не означає негативного результату.

Вони відображають орієнтацію на ролі, які вимагають вищого досвіду, креативності та стратегічного мислення. ШІ звільняє дизайнерів і професіоналів поліграфії від трудомістких завдань, надаючи можливість досліджувати інноваційні ідеї, які поєднують цифрову творчість із матеріальним відбитком».

У деяких галузевих компаніях тепер більше людей, які займаються програмним забезпеченням, ніж у друкарнях, зазначив Перрінг: «Це ширший перехід нашої галузі від ситуації, коли більшість її співробітників були синіми комірцями, до набагато меншої групи білих комірців, які є мультидисциплінарними та можуть робити багато різних речей».

Однак у Великобританії скорочення робочої сили може бути незвичною для деяких друкарів, за словами Пола Меннінга, співкеруючого директора лондонської багатопрофільної фірми Rapidity. «Здається, що ми намагаємося найняти більше людей.

Після Covid більшості компаній, з якими я спілкуюся, важко знайти людей», — пояснив він, розмовляючи з Printweek. Натомість, зауважив Меннінг, різке глобальне скорочення друкованих робіт, ймовірно, спостерігатиметься через швидкі темпи економічного розвитку за межами більш зрілих ринків друку Західної Європи та Північної Америки.

«У глобальному масштабі, беручи до уваги Китай, Африку та Індію, ці цифри мають сенс, — сказав Пол Меннінг. — 10-15 років тому ми шукали можливість відкрити друкарню в Дубаї, але виявили, що вони раді використовувати дуже стару технологію з дуже дешевою робочою силою.

Ми не могли конкурувати там через дешеву місцеву робочу силу. Але наразі у Китаї та багатьох інших країнах зарплати зростають у міру зрілості їхніх економік. Тож тепер деяким із цих компаній доведеться знайти спосіб скоротити кількість персоналу, хоча їм цього ніколи не доводилося робити через велику кількість дешевої робочої сили.

Ми не є країною з великою кількістю дешевої робочої сили, тому нам довелося трохи швидше сприймати технології, щоб зменшити накладні витрати. Тепер у вас є найбільша у світі нація, яка прагне автоматизувати [процеси], тому результат не дивує в цьому відношенні».

Проблема зі статистикою ВЕФ, зазначив Меннінг, полягає в тому, що вона збирає всі сектори друку під єдиною парасолькою в той час, коли багато галузевих галузей ростуть або скорочуються абсолютно різними темпами. «Нас, як правило, обмазують одним пензлем, незалежно від того, в якому секторі галузі ми працюємо. Коли говорять про зниження на 20% впродовж п’яти років, йдеться про що завгодно: від газетного друку до паковання, маркетингу, пошти, демонстрації – це просто надто загально, – сказав Пол Меннінг. — Ми невеликий бізнес, але ми бачимо, що друк дисплеїв масово розвивається, і ми постійно шукаємо людей.

Але ми знаємо, що загальні обсяги друку, ймовірно, все ще зменшуються».

В останньому галузевому звіті Smithers, опублікованому наприкінці січня, прогнозується, що паковання та етикетки будуть єдиною галуззю галузі, яка матиме глобальне зростання (3,6%) впродовж наступних чотирьох років, незважаючи на скорочення видавничого друку і зупинку в графічному секторі. На думку Перрінга, ймовірний спад більшої частини ринку друкованих видань у Великій Британії вже відбувся, особливо через велике падіння видавничого сегменту. «Але якщо поглянути на такі сфери, як пряма поштова розсилка, вивіски та графіка, зовнішній друк, ці сектори зростають. Навіть якщо вони зростають, це не обов’язково означає, що кількість персоналу значно зросте», — резюмує Пол Меннінг.