За досить прийнятних технічних характеристик устаткування вигідно відрізняється надійністю, простотою в експлуатації та помірними цінами.

Безпосередньо на підприємстві здійснюються всі види механічної обробки деталей з їхньою термообробкою, гальванічним покриттям та фарбуванням. На заводі також освоєно виробництво високоточних зубчатих коліщат та друкарських циліндрів діаметром до 2-х метрів.

Устаткування, виготовлене на «Київполіграфмаші», успішно експлуатується в 20 країнах Європи, Азії та Південної Америки.

АТ «Київполіграфмаш» – єдине діюче (в колишньому СРСР заводів-виробників устаткування для поліграфії було дванадцять) підприємство поліграфічного машинобудування.

Наприкінці 2019 р. ми традиційно зустрілися з директором АТ «Київполіграфмаш» Володимиром Максименком.

Саме у день нашої зустрічі (19 грудня) Володимир Пилипович святкував визначний ювілей – 25-річчя на посаді директора заводу, який йому вдалося втримати на ринку, зберегти унікальну спеціалізацію та неабияк розвинути.

ПІДСУМКИ 2019 РОКУ

Print+: Володимире Пилиповичу, рік для країни видався непростий... Змінилися політична формація, певною мірою вектор розвитку України. Що відбувалося на вашому підприємстві останнім часом?

Володимир Максименко: Цей рік ми завершуємо відносно успішно. Впродовж року вдалося забезпечити безперервний виробничий процес і зберегти обсяги виробництва та реалізації на рівні минулого року. Отже, процес ми забезпечуємо, а бажану прибутковість бізнесу, з відомих причин, не завжди.

Print+: Традиційно спитаю про реалізовані проекти...

В. М.: Ми працюємо за різними напрямками: розробка та виробництво машин, виготовлення запасних частин та модернізація друкарської техніки, виконання сторонніх замовлень з механічної обробки деталей для інших галузей; також маємо спільне виробництво полімерних виробів. У цьому році обсяг виробництва машин зменшився, а інші напрямки навпаки зросли.

В січні 2019 року ми інсталювали нову бобінорізальну машину «2ПР-1300М» на підприємстві «Артемсіль». Це модернізований варіант серійної машини «2ПР-1300», яка успішно експлуатується на багатьох підприємствах України, країн СНД та Європи.

Ця машина має нову потужну систему розмотування рулону діаметром до 1,2 м і вагою до 1 тони. Новий контролер системи управління, з оновленим програмним забезпеченням, дає змогу автоматично налаштовувати гальмівну пневматичну муфту на потрібні параметри з натягу полотнища, а сенсорна панель відображає повну інформацію про роботу машини. На валах намотування встановлено нові пневматичні ротаційні муфти та кулькові фрикціони ковзання поліпшеної конструкції, що покращує кріплення гільзи на валу та збільшує стабільність натягу полотнища на всьому діапазоні швидкостей. Машина, залежно від матеріалу, забезпечує якісну порізку як за допомогою лезових апаратів, так і за допомогою дискових ножів.

Виготовили ми також п’ять дротошвейних машин для східних республік та для друкарні нашого оборонного відомства.

У цій же військовій друкарні інсталювали ниткошвейну напівавтоматичну машину «БНШ-6» для зшивання книжкових блоків трьома видами стібків, на марлі, без марлі та з застосуванням корінцевого матеріалу. Усе це дає змогу отримати продукцію високої якості – від кишенькових видань до великоформатних та об’ємних словників. Ця ниткошвейна машина має новий вузол рівняння книжкових зошитів. Крім того, у ній модернізовано низку вузлів і деталей, які дозволили поліпшити якість продукції.

Також наші конструктори спроектували та виготовили на замовлення верстат для монтажу флексографічних форм та установку для перевороту полотнища на широкоформатній друкарській машині, а також безліч спеціальних валів (мандрелей), пневмовалів, кулаків та гірок управління для друкарських машин.

Наразі розпочато виробництво 8-восьмикольорової флексографічної машини «ФДР-420/8» та бобіно-різальної машини «2ПР-1300».

Після проведення відповідних дослідно-конструкторських робіт ми виконали роботи з удосконалення сушильних пристроїв на шести флексографічних машинах нашого виробництва, в тому числі у Словаччині.

Маємо багато замовлень із Росії, але через морально-етичні міркування впродовж останніх п’яти років ми росіянам машини не постачаємо. Хоча їхні провідні журнали «Поліграфія» і, особливо, «Флексо Плюс» подають про нас позитивну інформацію майже у кожному номері без будь-якої оплати.

Цього року значно зросли обсяги виробництва та реалізації запасних частин і деталей до флексографічних та брошурувальнопалітурних машин нашого виробництва, деякі з них успішно працюють у друкарнях вже понад сорок років. Збільшилися обсяги сторонніх замовлень з виготовлення деталей та вузлів для різних галузей, також зросли обсяги полімерного виробництва.

За цим напрямком ми вже багато років успішно співпрацюємо з відомим та авторитетним українським постачальником полімерних виробів – ВТК «Полімерцентр».

На полімерному виробництві ми також відкрили друкарську дільницю, на якій експлуатуються дві шестифарбові широкорулонні та бобінорізальна машини нашого виробництва. Вони, в основному, друкують на полімерній бар’єрній плівці для молокозаводів і завантажені цілодобово. До того ж, наші конструктори мають змогу постійно моделювати на цих машинах свої розробки з удосконалення конструкції машин.

25-річний ювілей Володимира Максименка

Перш ніж очолити «Київполіграфмаш», Володимир Максименко три роки керував корпорацію «Укрполіграфмаш», до якої входило три СКБ та шість заводів. Цікаво, що згодом до корпорації увійшли навіть російські заводи поліграфічного машинобудування: Рибінський, Ленінградський та Єйський.

Почалися процеси роздержавлення та фактичного розкрадання майна багатьох підприємств, обсяги виробництва та реалізації машинобудівних підприємств поступово знищувалися. Це негативно позначилося й на роботі корпорації.

У Володимира Максименка було декілька цікавих пропозицій з продовження кар’єри, одне з яких – очолити «Київполіграфмаш», що вже переживав занепад. Й відтоді Володимир Пилипович вже 25 років демонструє скептикам, як треба працювати. В умовах стагнації виробництва довелося боротися з кумівством, утримувати та мотивувати системоутворюючих працівників. А основним завданням було збалансувати інтелект з баластом (мінімум соціально активного та не корисного баласту/ максимум інтелекту).

За період у декілька років Максименкові вдалося вивести підприємство на новий щабель розвитку: було побудовано складальний цех, оснащено новими унікальними верстатами механічний цех, створено новітні моделі устаткування, здебільшого – флексографічного. Також було вирішено житлові проблеми частини працівників. Підприємство стабільно працювало впродовж десяти років, отримуючи помірний прибуток та певний розвиток. У державі почалися катаклізми – економічні кризи, військові дії. Й треба добре розуміти, що за цих умов утримати на плаву машинобудівне підприємство – надскладне завдання, з яким Володимир Максименко успішно впорався.

Цілком можливо, не було б Володимира Максименка, господарника з досвідом, людини, закоханої в поліграфічне машинобудування, й завод спіткала б типова доля: руйнація, розкрадання, занепад й знесення з подальшим використанням території під забудову. Володимир Пилипович має активну життєву позицію. Він дещо жартома називає себе «старий майданівець» – хоча це не жарт, директор «Київполіграфмашу» дійсно брав участь у подіях на Майдані, підтримує волонтерські рухи та проекти.

Максименко належить до тих 10% відсотків пасіонаріїв, що змінюють світ навколо та позитивно впливають на розвиток держави Україна.

Директор впевнений, що наша країна заслуговує на краще життя та з Божою допомогою триматиме курс у бік Європи, до цивілізованого світу. А нинішню владу називає «не кращою, але й не гіршою за попередню», тому надія в України залишається.

Print+: Отже не лише процес триває, але й є певні успіхи. Не думаю, що все це відбувається якось само по собі. З якими викликами сьогодні доводиться вам мати справу?

В. М.: Нерідко ритмічність грошових надходжень не відповідає реальним потребам підприємства. Щоденно потрібно здійснювати якісь платежі. Але для мене, як керівника підприємства, датами, що завжди викликають певне занепокоєння, вже традиційно є 7-е число – день виплати зарплати, 15-е – день реєстрації частини накладних ПДВ, 22-е – день виплати авансу, 30-е – день сплати всіх податків з реєстрацією ПДВ та попередньої оплати за теплоенергію та електроенергію. І так щомісячно вже багато років.

Зміцнення гривні на розвиток нашого підприємства суттєво не впливає. Негативний вплив справляють стагнація економіки, відсутність доступних грошей та постійні перевірки з боку наглядових органів.

Що ж до проблем, то в Україні були та залишаються несприятливі економічні умови для прозорого і наукомісткого виробництва.

Як відомо, гроші – кров економіки. Але в Україні надзвичайно дорогі та майже недоступні кредитні ресурси для розвитку та поповнення обігових коштів, а це для нас, виробничників, досить критично. А іноземні інвестиції також майже не заходять до країни через складність та перманентні зміни правил ведення бізнесу.

Ми маємо недосконалу податкову систему. Що ж до ПДВ, то тут взагалі, на мій погляд, є три категорії суб’єктів господарювання:

  • ті, хто платить і двічі на місяць мучаються з реєстрацією накладних;
  • суб’єкти, які чомусь звільнені від сплати ПДВ;
  • й ті, хто, навпаки, отримує прибуток від системи ПДВ за рахунок експорту та різних сумнівних схем.

Думаю, що замість ПДВ та податку на прибуток, потрібно вводити єдиний і зрозумілий для всіх податок з обігу.

Через правовий нігілізм та неефективність антимонопольних органів ми маємо для промисловості високі та не прогнозовані ціни на енергоносії, що негативно впливає на конкурентоспроможність та ускладнює розрахунок прибутковості бізнесу. Сподіваюся, що із введенням повноцінного ринку електроенергії відбудеться бодай якась нейтралізація монополістів.

З позитивних рішень для промисловості за останні роки я можу виділити хіба що зменшення податку (ЄСВ) на нараховану зарплату та відміну абсурдних обмежень пенсій працюючим пенсіонерам. Вони ще залишаються вагомою рушійною силою для промисловості, особливо представники таких класичних професій, як конструктори, висококваліфіковані токарі, фрезерувальники, шліфувальники та слюсарі-інструментальники, і своєю працею не лише латають діри в нашій промисловості, а й поповнюють надходження до Пенсійного фонду.

Print+: ПАТ «Київполіграфмаш» завжди брало участь у виставках в Україні та за кордоном. Наступного року виставка drupa, чи братимете участь?

В. М.: Цього року ми брали участь у виставці «Пакекспо» у рамках Міжнародного форуму харчової промисловості та паковання. На цій виставці із 200 компаніями-учасниками завод «Київполіграфмаш» демонстрував вузькорулонну п’ятифарбову флексографічну машину «ФДР-210/5», призначену для друку на ковбасній оболонці, етикетковій та різній пакувальній продукції, з її відповідною обробкою. Це – спрощений варіант друкарської машини з мінімальними розмірами та вагою, що керується контролером з виведенням потрібної інформації на дисплей. Ця виставка була кволою, але позитивні контакти були.

Інших представницьких спеціалізованих виставок в Україні не було. Хоча раніше їх проводилося декілька, і ми на них постійно демонстрували чимало своїх нових машин.

Участі у drupa 2020 не плануємо. Ця виставка, що відбувається раз на чотири роки, дуже витратна і, з огляду на інтенсивне поширення інформації за допомогою Інтернету, є для нас не дуже рентабельною.

Раніше ми брали участь у двох виставках drupa, і не на «підтанцовці», а повноцінно – з підняттям українського прапору та демонстрацією нових машин (ниткошвейної машини та позолотного преса, що згодом придбали польські замовники, та бобінорізальної машини, яку безпосередньо на виставці придбали чехи). Крім того, ПАТ «Київполіграфмаш» постійно демонструвало обладнання на виставках в Польші, Росії, Білорусі...

Print+: Традиційно хочу спитати й про нові розробки...

В. М.: Незважаючи на певну обмеженість фінансових та кадрових ресурсів ми традиційно продовжуємо створювати нові моделі машин. Нову техніку ми розробляємо та виготовляємо дещо нетрадиційно – у турборежимі, але сподіваюсь без шкоди для суспільства, на відміну від Верховної Ради.

Крім наших працівників, навіть тимчасово залучаємо різних спеціалістів, що стажувалися навіть в Німеччині та Японії. Але, як завжди, основна роль у цьому процесі відводиться головному конструктору Геннадію Красильникову, під керівництвом якого вже створено понад 20 моделей складних машин, що, мабуть, не під силу жодному спеціалізованому інституту чи КБ.

Цього року ми провели конструкторсько-технологічні роботи зі створення нової моделі флексографічної машини «ФДР 600/8» для багатокольорового друку на різних рулонних матеріалах.

Нова восьмифарбова машина має планетарну побудову з центральним друкарським циліндром, а її фарбові апарати – з закритими ракельними камерами. У «ФДР 600/8» – оптимальний рівень автоматизації з трьохконтурною системою натягу полотнища та роздільне керування тиском анілоксових і формних валів.Машину оснащено сучасними системами бокового рівняння та відеоконтролю друку. При виготовленні машини використано програмовані контролери та частотні приводи фірм Mitsubishi і ABB. Нова машина «ФДР 600/8» є аналогом заводських серійних машин «ФДР-420/8», які успішно експлуатуються у країнах Європи та СНД. Але в неї збільшено ширину друку до 600 мм та модернізовано друкарські апарати, систему сушіння та бокового рівняння полотна.

Після «ФДР 600/8» ми одразу розпочали розробку спеціальної чотирифарбової флексографічної машини ярусної побудови для друку на важких та габаритних рулонах паперу (картону) і полімерної плівки. Машина дає змогу друкувати за схемами 4+0; 2+2, 3+1.

Вже маємо потенційних замовників, але у виробництво новинку не запускаємо, оскільки за гарантійними листами ми вже не працюємо. Як досвідчений директор, я змушений зважати на час, і дотримуватися принципу – «Ніщо не викликає такої довіри, як стовідсоткова попередоплата».

● ● ●

На завершення хочу подякувати єдиному в Україні, спеціалізованому та авторитетному виданню Print+ та вам особисто, Ігоре Вікторовичу, за те що вижили та професійно й безкорисливо даєте інформацію про вітчизняних виробників.

Хочу привітати колег з Різдвом Христовим (цього року вперше буду святкувати його за Григоріанським календарем), а також побажати успіхів і здоров’я у Новому році. Сподіваюся, що він буде для нас сприятливим і продуктивним.