22 квітня 2012 року після тяжкої хвороби пішов з життя Лазаренко Едуард Тимофійович — видатний український вчений, педагог, вихователь, керівник цілої плеяди бакалаврів, інженерів, магістрів, кандидатів і докторів наук, професор кафедри технології друкованих видань і паковань Української академії друкарства, доктор технічних наук, професор, дійсний член (академік) Академії інженерних наук України, заслужений діяч науки і техніки України, організатор відродження, голова управи і почесний член Клубу львівських поліграфістів, член спеціалізованих вчених рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій за спеціальністю 05.05.01 – «Машини і процеси поліграфічного виробництва» — в Українській академії друкарства (УАД) і Видавничо-поліграфічниому інституті Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» (ВПІ НТУУ «КПІ»), член редакційних колегій збірок наукових праць «Технологія і техніка друкарства», «Поліграфія і видавнича справа», «Наукові записки», «Квалілогія книги», «Комп’ютерні технології друкарства», журналів «Друкарство», «Упаковка» та інших видань.

Життєвий шлях Едуарда Тимофійовича був тернистим, сповненим і радощів, і хвилювань, невдач і успіхів. Доля відвела йому неповних 77 років, впродовж яких крок за кроком закладалися підвалини і створювалася концепція сучасної видавничо-поліграфічної справи, якій він присвятив фактично все своє творче життя.

Народився Едуард Тимофійович Лазаренко 22 липня 1935 року в м. Сумах — районному центрі Харківської області (нині обласний центр), в родині робітника. Під час війни родина перебувала в евакуації у Мордовській АРСР РРФСР. З 1945 р. родина мешкала у м. Львові. Після завершення середньої школи з медаллю, в 1953 р. вступив на Технологічний факультет Українського поліграфічного інституту (УПІ) ім. Івана Федорова (нині УАД), який закінчив 1958 р. з відзнакою. Працював у м. Дніпропетровську головним інженером обласного управління преси. У 1959-1961, 1962-1965 та 1968-1970 рр. — асистент, 1961-1962 — завідувач лабораторії Кафедри технології поліграфічного виробництва УПІ ім. Івана Федорова. 1965-1968 рр. навчався в аспірантурі. В 1970 р. у Московському поліграфічному інституті захистив кандидатську дисертацію на тему «Исследование особенностей растворения неосвещенных участков фотополимерных копий в процессе изготовления гибких фотополимерных печатных форм». 1970-1971 рр. — старший викладач, з 1971 р. — доцент. 1973 р. ВАК затвердив Е. Т. Лазаренка у вченому званні доцента по Кафедрі технології поліграфічного виробництва. 1980-1981 рр. — науковий керівник Галузевої наукової державної лабораторії фотополімерних друкарських форм Держкомвидаву СРСР. У 1990-2001 рр. — завідувая Кафедри технології друкарсько-обробних процесів та поліграфічних матеріалів Української академії друкарства (згодом Кафедра технології друкарсько-обробних процесів). У 1991 р. у Московському поліграфічному інституті захистив докторську дисертацію на тему «Фотополимерные печатные формы из олигоэфиракрилатов». Того ж року ВАК затвердив Е. Т. Лазаренка у вченому званні професора по кафедрі технології друкарсько-обробних процесів та поліграфічних матеріалів. З 2001 р. — професор кафедри технології друкованих видань і паковань УАД.

Е. Т. Лазаренко — автор та співавтор понад чотирьохсот наукових і навчально-методичних праць, в тому числі монографій, навчальних посібників і підручників, авторських свідоцтв СРСР, патентів України, США, Японії. Під його керівництвом та за його консультування А. Р. Бабич, 3. Б. Белгайєд, С. І. Беліцька, В. В. Бернацек, І. П. Босак, О. М. Величко, О. В. Воржева, С. Ф. Гавенко, О. М. Ганич, Л. М. Гаррі, М. К. Гладилович, С. В. Гомон, В. Й. Запоточний, Л. О. Захарова, Р. С. Зацерковна, В. С. Карпенко, М. О. Крикуненко, В. А. Кук, В. 3. Маїк, О. В. Мельников, Р. І. Мервінський, С. В. Моісеєнко, Т. І. Онищенко, І. О. Раєцький, Ю. М. Румянцев, В. Г. Сисюк, Л. М. Сливко (Олексій), Н. С. Снігур, А. Р. Тимченко, 3. Г. Токарчик, О. О. Ходасевич, Я. Циманек, І. В. Шаблій, С. Якуцевич та інші виконали та захистили дисертаційні роботи на здобуття наукового ступеня доктора та кандидата технічних наук. Опонував десятки дисертаційних робіт. Його учні плідно працюють в Україні, Естонії, Канаді, Німеччині, Польщі, Росії, Тунісі.

Нагороджений грамотою Верховної Ради України та відзначений Президентською іменною стипендією.

Його науковий доробок, опублікований у провідних виданнях галузі, добре відомий та визнаний фахівцями — співвітчизниками та міжнародною науковою громадськістю. Десятки редагованих і рецензованих статей, монографій, підручників, книжок для професіоналів стали народним надбанням.

Розроблені Е. Т. Лазаренком підходи та результати наукового пошуку є актуальними і надзвичайно корисними для наукових працівників і фахівців-практиків, які працюють у видавничо-поліграфічному виробництві, і визначили на багато років перспективи розвитку галузі.

Едуардові Тимофійовичу були властиві спокійна вдача, толерантність, щирість, які гармонійно поєднувалися із цілеспрямованістю, вимогливістю та невичерпною творчою енергією.

Із глибоким сумом висловлюємо щире співчуття дружині Корделії Євгеніївні і сину Едуардові Едуардовичу.

Пам’ять про Едуарда Тимофійовича Лазаренка назавжди залишиться в наших серцях.

Колективи УАД, ВПІ НТУУ «КПІ» та друзів