Чи можуть частинки металу в офсетних фарбах пошкодити валики зволожувального апарата?

Останніми роками почастішали випадки виявлення металевих часточок на поверхні зволожувальних валиків аркушевих офсетних машин. Це призвело до низки скарг і навіть судових позовів. Експерти Fogra вирішили дослідити цю проблему.

У кількох публікаціях такі домішки називають причиною подряпин, а їхнє походження пов’язують із кульовими млинами, які використовують для виробництва друкарських фарб (точніше — зі шліфувальними кульками всередині цих пристроїв). Однак жодного наукового підтвердження такої гіпотези журналісти не навели.

Отож, експерти Fogra вирішили дослідити цю проблему.

Спочатку розробили метод екстракції феромагнітних частинок із фарб для офсетного друку, що дає змогу кількісно виділити феромагнітний матеріал із 500 г друкарської фарби.

Для дослідження Fogra надали фарби чотирьох серій різних виробників, зібрані в короткі проміжки часу між двома інтервалами технічного обслуговування кульового млина. Феромагнітний матеріал (металеву стружку) було виявлено щонайменше в 11 зразках у кожному випадку:

• загальний вміст металевих домішок менше або дорівнює 87,5 мг/кг друкарської фарби;
• кількість часточок різна — від < 10 до 140 на 500 г друкарської фарби;
• не виявлено кореляції з інтервалами технічного обслуговування кульових млинів.

Щоб визначити походження стружки, її хімічний склад вивчили за допомогою енергодисперсійного рентгенівського мікроаналізу і порівняли зі складом різних еталонних матеріалів із млинів — кульок, ротора, ракеля. Жодних збігів не виявили, тому можна припустити, що металеві часточки в друкарських фарбах не пов’язані з виробництвом на базі кульових млинів.

Також було розроблено метод аналізу поверхонь металевих зволожувальних валів. Його застосували для перевірки нових валиків (хромованих і ні), які використовують у демоцентрах двох виробників друкарських машин.

Випробування показали, що вали обох типів поступово стираються внаслідок використання. Крім того, фахівці дослідили валик із друкарні, визнаний дефектним. Загалом на валах було виявлено багато оптичних змін, які не не піддавалися вимірюванню. Тому їх не можна було ідентифікувати як пошкодження.

Згідно з усіма результатами випробувань, пошкодження валиків, про які заявлено в кількох випадках, не можуть бути пов’язані з друкарською фарбою і, зокрема, з металевими частинками, що завжди присутні в невеликій кількості.