Черкащанам презентували книгу про історію друкарської справи

Відтепер українці мають змогу дізнатися про початок та розвиток книжкової справи в Черкасах. Очільниця МГО «Книжковий маестро», доцент кафедри видавничої справи, редагування й теорії інформації ЧНУ ім. Б. Хмельницького Людмила Фіть презентувала монографію “Книжкова справа в Черкасах”.

Місце зустрічі символічне – друкарня «Майстерня друку» Юлії Чабаненко. Як розповіла сама авторка монографії, вона є не корінною черкащанкою – народилася в Запорізькій області і лише в шкільні роки переїхала до Черкас. Розвиток друкарства в Черкасах – тема дисертації, тож збирати матеріали пані Людмила почала ще у роки навчання в аспірантурі. – Мене запевняли, що інформації немає, адже 90% черкаського архіву згоріло під час війни. Велика частина цінних документів знаходяться у столичному архіві, де й опрацьовували всі друковані матеріали того часу. Попри застереження, знайшлося дуже багато цікавої інформації, – розповіла Людмила Фіть. – Я багато подорожую, і, коли побувала в парижському музеї, була просто вражена, як французи вміють розповісти про історію своєї країни.

А от в музеї книги і друкарства в Києво-Печерській лаврі про історію книговидавництва в Черкасах нічого не написано. Але ж цей період не випав із історії. Тож бажання популяризувати історію краю, а в основі – видавничої справи, неабияк простимулювали авторку до видання книги. Учасникам зустрічі розповіли і про історію Черкас кінця XIX – початку XX століть. За словами історика Сергія Ганницького, розвитку книговидавництву в Черкасах посприяла єврейська спільнота. Саме завдяки їй відбувався стрімкий економічний розвиток міста, більшість підприємств належали саме євреям, зокрема і 90% друкарень.

Схема розміщення друкарень і видавництв в Черкасах На початку ХХ століття, попри революційні події, видання книг продовжувалося, про що свідчить схема розміщення. Навіть у порівнянні із сьогоденням, друкарень було немало – 11. У Черкасах друкували навіть кияни, оскільки це коштувало значно дешевше, аніж у столиці.

І на сьогодні чимало киян видають книги в нашому місті через нижчі ціни, – розповіла видавець Юлія Чабаненко. – Взагалі ця книга для мене – наче антистресовий засіб. Читаючи її, я зрозуміла, що і на початку ХХ століття для книгодрукування були нелегкі часи, росли ціни на папір і таке інше. Але навіть у ті складні роки книги все одно продовжували видавати. Тому і зараз треба зібратися із силами та розвивати це ремесло.

Людмила Фіть розповіла також і про діяльність черкаського видавництва «Сіяч», яке відіграло значну роль у розвитку української видавничої справи. Зокрема, про друкарів, котрі налагоджували книговидання в місті, на якій літературі видавництво спеціалізувалося в період розквіту та чому після вимушеної співпраці з більшовиками припинило роботу. Мовляв, через політичні події друкувалися лише оголошення та різні дрібниці, до того ж, примусово.

І на завершення присутні мали змогу відчути себе книговидавцями початку ХХ століття і зібрати фрази із дерев’яних та залізних літер – як це робилося на верстаті першодрукаря Гутенберга.