Уже вкотре ми зустрілися із генеральним директором ПАТ «Київполіграфмаш» Володимиром Максименком напередодні виставкового сезону – наприкінці літа. Попри непросте становище, в якому працює сьогодні єдиний справжній виробник поліграфічного устаткування на теренах СНД оптимізма Володимиру Пилиповичу не бракує: «Єдине, що в нашому житті постійне, - це «Київполіграфмаш». Він, дякувати Богові був, є і, сподіваюсь, буде – навіть за таких несприятливих умов!», - говорить пан директор.

50!

На початку року «Київполіграфмашу» виповнилося 50 років. Із цієї нагоди було організовано урочисті збори, нагороджено ветеранів, випущено пам’ятні знаки. Історія підприємства має декілька періодів. Спочатку вироблялася обмежена номенкулатура палітурно-брошурувальних машин, розроблених Московським інститутом поліграфічного машинобудування та переданих від заводу «Ленполиграфмаш». Це досить складне устаткування з технологічного та механічного боку із багатьма ручними налаштуваннями. Обсяги виробництва цього устаткування (ниткозшивні машини двох типорозмірів, дротозшивні одноапаратна та тарна машини, фальцювальні машини) були досить значними і, крім Радянского Союзу, вони спрямовувалися до країн-учасників СЕВу та редакцій друкарень компартій зарубіжних країн.

Наприкінці вісімдесятих років минулого століття робота підприємства ускладнилася, досить важким був період 1991-1994 рр., адже на складі зібралась значна кількість готової продукції, яка вже не знаходила попиту. Виникло питання «Що робити?».

Було очевидно, що варто переглянути і терміново розширювати виробничу номенклатуру

та піднімати якість і технічний рівень традиційних машин. «Спробуйте сьогодні згадати вітчизняний машинобудівний завод, який спроможний виготовляти ту ж номенклатуру й на такому ж рівні, як за часів Радянського Союзу. А ми робимо значно кращі ниткозшивні, дротозшивні та фальцювальні машини – за усіма параметрами», — підкреслює Володимир Максименко.

Розвиваючи цю номенклатуру, на підприємстві створили нову фальцювальну машину, багатоапаратну дротозшивну машину, виготовили широкоформатну ниткозшивну машину з форматом по корінцю 380 мм для продукції альбомної орієнтації та провели модернізацію старих ниткозшивних машин.

Однак, головні зусилля колектива підприємства було спрямовано на динамічне створення власними силами широкої гами складних наукомістких машин для поліграфічного оформлення та виготовлення упаковки. Володимир Максименко, ще працюючи президентом Корпорації підприємств поліграфічного машинобудування, плекав надію розвивати напрямок флексографічного друку в Україні. Спочатку на «Київполіграфмаші» вже під його керівництвом створили устаткування для друку на гофрокартоні, згодом —друкарсько-висікальну лінію, потім декілька багатофарбових вузькорулонних та широкорулонних флексографічних машин. Отже впродовж останніх п’ятнадцати років заводчани самостійно без сторонніх інвестицій і ліцензій створили та освоїли виробництво близько двадцяти моделей нових машин, фактично перетворивши вмираючий завод на потужний конструкторсько-виробничий центр.

Виробнича гама устаткування лише за цим напрямком виробництва паковання включає багатофарбові друкарські машини планетарної, стекової та лінійної побудови, чотири моделі бобінорізального устаткування, промислові ламінатори, верстати для монтажу флексодрукарських форм, друкарсько-висікальні лінії та окреме операційне устаткування для виготовлення картонної тари й обладнання для переробки полімерів. Чотири роки тому підприємству вдалося побудувати новий складальний цех, оновити основні виробничі фонди та зробити виробництво рентабельним. Вдалося налагодити експортну складову — крім країн СНД та Прибалтайських держав, устаткування «Київполіграфмашу» експортувалося до Польщі, Словаччини, Чехії та Ірану.

 

Рух проти течії

«На превеликий жаль, сьогодні машинобудівне виробництво в Україні – це тернистий шлях і рух проти течії. Через низку причин ми майже на 10% відсотків знизили рівень продажів у першому півріччі, щоправда, у другому півріччі справа дещо виправляється. Ще декілька років назад ми щомісяця виготовляли по одній великій друкарській машині або лінії та ще й декілька палітурно-брошюрувальних або паковальних машин. Сьогодні працювати стало значно важче, і відповідно змінилася структура виробництва», — підкреслює Володимир Пилипович.

Найбільш несприятливий фактор для розвитку «Київполіграфмашу» — вартість і недоступність кредитних ресурсів. На відміну від наших конкурентів з розвинутих країн, де вартість кредитних ресурсів (0,5-5%), в Україні цей показник – 22-23%. « І це незрозуміло, оскільки, за 1 півріччя 2012 р. за даними статичних органів ми взагалі не мали інфляції. До того ж, в декілька разів зменшилося кредитування промисловості. Наш завод створює і виробляє наукомістку продукцію і має тривалий виробничий цикл й для поповнення обігових коштів змушений постійно кредитуватися. Крім того, замовники продукції підприємства користуються не лише власними коштами, а здебільшого, включаючи лізинг, кредитними ресурсами, а тому відповідно знизилася і їхня платіжеспроможність», — зазначає Володимир Максименко.

На відміну від багатьох комерційних структур, на «Київполіграфмаші», як на інших великих підприємствах, надзвичайно велике навантаження (відрахування) на заробітну платню. На такому заводі не можуть собі дозволити виплачувати неофіційну зарплату в конвертах.

Ще один несприятливий фактор – вартість енергоносіїв. Володимир Максименко вважає: «Годі вже все валити, на «попєрєдніків», висловлюючись мовою нинішніх високопосадовців, скоріше варто скорочувати кількість вітчизняних «кровосісів» біля газу й енергетики та вибудовувати рівноправні, цивілізовані стосунки з «братньою» країною із залученням відповідних міжнародних інститутів». «Київполіграфмаш» має енергомістке виробництво, а вартість електроенергії впродовж двох останніх років уже зросла на 54% (кіловат-година коштує 1,33 грн). Водночас через складну ситуацію на ринку поліграфії й високу вартість кредитних відсотків заводчани не можуть підвищити ціну на своє устаткування. Тому витрати доводиться компенсувати за рахунок зниження рівня рентабельності. «В Україні ми взагалі нерідко постачаємо устаткування з нульовою ставкою рентабельності, а виконуючи замовлення для закордонних виробників, вдається в цілому вирівнювати нашу економіку», — пояснює Володимир Максименко.

Через постійні зміни митних правил надто ускладнилося проведення митних процедур при експорті продукції та імпорті окремих комплектуючих. Наприклад, в цьому році при розмитненні електромагнітних порошкових муфт для своїх машин представники заводу додатково змушені брати ще й висновок Держстандарту України. А для розмитнення системи відеоконтролю з Німеччини, навіть висновок з СБУ.

Потерпає підприємство від збільшення перевірок та ускладнення і здорожчання процесу отримання різних екологічних дозволів.

Ще одна складність, із якою стикається «Київполіграфмаш», — нестабільність, ненадійність і значне подорожчання послуг, що надаються по кооперації від окремих підприємств з окремих технологічних операцій (хромування великогабаритних друкарських циліндрів, нарізка зубів на великі зубчасті колеса діаметром понад 1300 мм, чавунне литво).

«Я маю багаторічний досвід директора машинобудівного підприємства. На мою думку, нинішні реалії ринку свідчать про те, що в Україні відсутня будь-яка державна промислова політика. … Незрозуміло, як і куди ми йдемо. Свій шанс цивілізованого реформування держави ми стрімко втрачаємо. Але життя триває, і ми на окремо взятому заводі, загартовуючись, продовжуємо створювати і виробляти складний наукомісткий продукт і частково розвиваємося, однак як і раніше можемо розраховувати лише на високий інтелектуальний рівень, мобільність і мужність своїх провідних працівників та наших ділових партнерів. І я пишаюся тим, що мені доводиться працювати з такими талановитими конструкторами як Генадій Красильников, Семен Фінгерман, виробничниками та економістами Олегом Белятковим, Нелею Рубель, Валентином Ляшенко та іншими. На жаль, через відомі причини, не можемо суттєво підняти рівень заробітної платні, змушені призупинити деякі програми розвитку підприємства та стиснутися за кадровим складом», — акцентує Володимир Максименко.

Змушені були скоротити на підприємстві й рекламно-маркетингову діяльність. Хоча за спостереженням директора, збут продукції нерідко відбувається за допомогою «сарафанного радіо»: 60-70% клієнтів «Київполіграфмашу» раніше мали справу з продукцією підприємства. А регіоном №1 в Україні для «Київполіграфмашу» лишається місто Дніпропетровськ. Лише за останні чотири роки там встановлено вісім заводських машин, в тому числі широкорулонні багатофазові флексодрукарські машини, бобінорізальні машини та промисловий ламінатор, а нещодавно підписано контракт із ще одним дніпропетровським замовником на поставку двох машин.

Цього року заводчани планували брати участь у drupa. Але виділена українцям виставкова площа виявилася несприятливою для монтажу і демонстрації запланованого обладнання, вузькою і глибокою, затисненою воротами. До того ж, через економічну кризу було перенесено попередню оплату та виробництво восьмифарбової флексографічної вузькорулонної та бобінорізальної машин, які планувалося демонструвати на виставці. У підсумку «Київполіграфмаш» вперше за останні 12 років не брав участі у drupa.

Втім, на думку директора, неучасть у drupa особливо не вплинула на експортну діяльність заводу, бо контакти із замовниками з Польщі, Словаччини, Чехії, країн СНД та Балтії тривають, а в країнах СНД заводська торгова марка добре відома.

 

Криза – час можливостей

Нове бобінорізальне устаткування "ЗП-1300"

Попри всі складнощі на підприємстві розробляють нову техніку. Нещодавно створено нову модель бобінорізальної машини — «3П-1300», проведено її виробничі випробування

та відвантажено замовнику з Одеси. На відміну від інших бобінорізальних машин «Київполіграфмашу», у «3П-1300» застосовується периферійний принцип укладання матеріалу в рулон при намотуванні, що дає змогу різати його з одночасним намотуванням на велику кількість бобін мінімальної ширини (10мм), а також якісно різати тонкі матеріали. Машина оснащена сучасною (комп’ютерною) системою управління і контролю. Крім того, на заводі розроблено машину-капсулятор для полімерного виробництва, яка переробляє відходи стрічки після обрізки та робить з них гранули. Ці гранули ефективно додаються до первинного матеріалу.

Закінчується розробка високотехнологічної восьмикольорової спеціальної флексографічної машини для ковбасного виробництва.

У 2012 р. на «Київполіграфмаші» змінилися структура виробництва. Раніше виробництво машин зумовлювало 75%, а 25% становили запчастини, послуги від полімерного виробництва та механічної обробки деталей (сьогодні це співвідношення – 50/50%, і з подібними замовленнями на підприємство звертаються дедалі частіше). «Маємо розвинене і мобільне механічне виробництво, висококвліфікованих конструкторів, які оперативно можуть скласти креслення складної деталі чи вузла від друкарської чи якоїсь іншої машини. Втім, виконувати такі замовлення беремося не завжди, бо основною тематикою лишається виготовлення наших серійних машин», — пояснює Володимир Максименко.

Нагадаємо, що на початку року «Київполіграфмаш» встановив новий ниткозшивний автомат (БНШ-6А) в «Ульяновском доме печати» та восьмифарбову вузькорулонну машину на «Азовському заводі упаковки» (Росія). Це вже шоста заводська машина, встановлена на цьому підприємстві в Азові. Там успішно працюють шестиколірна широкоформатна машина з шириною друку 1200 мм, дві шестикольорові машини з шириною 850 мм, двоколірна машина, бобінорізальна машина та монтажні верстати. Чи це не найкраще підтвердження «високої заводської марки»?

Влітку встановлено ниткозшивну напівавтоматичну машину у Баку, дротозшивну – у Кишиневі.

Нині «Київполіграфмаш» працює над реалізацією трьох контрактів. Перший с них пов’язаний зі створенням та виробництвом спеціальної вузькорулонної восьмиколірної машини для казахської фірми «Аріс» (Алмати), що друкує на ковбасній оболонці. Другий – із виробництвом флексографічної машини «ФДР-850/6» та бобінорізальної машини «ПР-1300» для дніпропетровської компанії «Деміс-Груп». Третій – із виробництвом чотириколірної флексографічної машини ФДР-850 для підприємства «Камський полімер»(Росія).

«Дякувати богу, з урахуванням цих контрактів та додаткових замовлень на запчастини, формні вали та зубчасті колеса, до кінця року ми роботою забезпечені, а далі… будемо сподіватись на краще», — зазначає Володимир Максименко.

Палітурно-брошурувальне устаткування «Київполіграфмаш» продає переважно до країн СНД (Росія, Азербайджан, Білорусь, Казахстан, Узбекистан), а в Україні його збут обмежений через економічну кризу та преференції на ввезення імпортного устаткування окремих груп (туди потрапляє частина номенклатури «Київполіграфмашу»). Й щороку Воломир Максименко задає одне й те саме риторичне запитання: «Чому на українському ринку мають фору над вітчизняним виробником (у 20%) іноземні виробники, в тому числі з обладнанням сумнівної якості? Думаю, що іншої такої держави у світі не має. Але тим, хто активно проштовхував цей антидержавний закон, це не допомогло. А «Київполіграфмаш», дякувати богу, працює і витрачати час та емоції на пошуки в цьому питанні справедливості ми не будемо», — коментує директор «Київполіграфмашу».

Як ми вже неодноразово зазначали, «Київполіграфмашу» за рахунок системної роботи та інженерного інтелекту вдалося значно підвищити потенціал основних виробничих фондів. Й хоча машинобудівне виробництво працює менш інтенсивно, ніж за радянських часів, технічний рівень і культура його значно вищі, а можливості ширші. Скажімо, раніше на заводі не було великогабаритних токарно-карусельних верстатів, потужних ДІП-ів, верстатів для фінішного доведення центральних барабанів (нагадаємо, що три роки тому «Київполіграфмаш» створив уникальний верстат, аналогів якому немає в Україні та Центральній Європі).

Позаминулого року на заводі створено й верстат для динамічного балансування валів, згодом вирішено питання внутрішнього розточування гільз для довгомірних (до трьох метрів) валів. Підприємство придбало та власними силами доопрацювало висоточні експериментальні зубошліфувальні верстати та встановило сучасне обладнання для контролю якості зубчастих коліс.

Чи є світло в кінці тонеля?

В збиральному цеху підприємства

«Якісь глобальні питання кооперації (змінити форму власності, залучити закордонного інвестора) не спадали на думку», — запитуємо в Володимира Максименка…

«Маючи такий нестабільний ринок і правовий нігілізм в державі, складно залучити, захищати й повернути інвестиції, — відповідає Володимир Пилипович. — Що купуватиметься на нинішньому ринку поліграфічного обладнання? Тому питання будь що залучити інвестора – не на часі. Припустимо, встановимо ми суперверстати в механічному цеху, а де взяти на них гарантоване завантаження? Одразу ж страждатиме собівартість продукції, бо в амортизації треба враховувати високу вартість цих верстатів.

З іншого боку, можемо придбати дорогі ліцензії на друкарські офсетні машини, а де гарантія їхнього збуту. До того ж, ринок поліграфної техніки має стійку тенденцію до насичення, бо устаткування — це основні засоби, а не товари широкого вжитку».

На жаль, в Україні практично немає простору для залучення інвестицій, немає ринку й змоги гарантовано повертати кредитні кошти. Чимало випадків, коли цілі підприємтсва змінюють власників незаконним шляхом.

Ринок поліграфічної техніки та поліграфії , на думку Володимира Пилиповича, дещо спотворений, бо базується на неврахованих коштах, системі відкатів. Водночас «Київполіграфмаш» відкатів принципово не дає… Домінанти діяльності заводу інші – виробляти добротний продукт та чітко відповідати за своїми зобов’язаннями в тривалий період.

Через недосконалість економічних моделей, покладених в основу економіки України, не мають змоги розвиватися й ефективно освоювати інвестиції друкарні. Руйнується власне машинобудування, навіть гайку з болтом вже возимо з Китаю.

За таких умов діяльність «Київполіграфмашу» викликає велику повагу, найближчі плани якого – виживати й розвиватися за основними стратегічними напрямками, вдосконалювати палітурно-брошурувальне устаткування та зміцнювати номенклатуру за флексографічним напрямком (розглядається можливість випуску десятикольорових машин на сервоприводах). Планується також нарощувати послуги механічної обробки та полімерного виробництва.

У 2012 р. заводчани брали участь у виставці «ПакЕкспо», у «Поліграфії» «Київполіграфмаш» участі не братиме через недоцільність її щорічного проведення та невисокий (останнім часом) її рівень.

А вже наступного року ПАТ «Київполіграфмаш» візьме участь (із демонстрацією машин) в «ПакЕкспо», «Поліграфії» та «ПолиграИнтере» (Москва)…

Ігор Агарков