Суть технології 4D-друку полягає в можливості нанесення частинок розміром від 1 до 10 мкм в потрібне місце за допомогою «розумних» матеріалів, які є сплавами з пам’яттю форми або полімери, що реагують на температуру, світло, магнітне поле або електричний струм. Такі матеріали здатні змінювати форму і відновлюватися під впливом, керованим за допомогою алгоритмів машинного навчання, прокладаючи безперешкодний маршрут для мікрочастинок у важкодоступні області.

Нова технологія може знайти застосування не лише в медицині, а й у промисловості для виробництва друкарської електроніки та адаптивних мікроконструкцій. Дослідники запевняють, що 4D-друк розвиває технологію 3D-друку, дозволяючи матеріалу реагувати на зовнішні подразники і рухатися подібно до одноклітинних організмів.

Однак, 4D-друк — це аж ніяк не нова концепція. Ще в 2021 р. дослідники з китайського університету Тяньцзінь створили м’якого робота, надрукованого на 4D-принтері та здатного рухатися.