Представлене керівництво призначене вузькому колу користувачів — підприємствам, які випускають гофрокартон, торгують ним, та замовникам готової продукції з гофри, щоб полегшити створення пакувальних рішень.

За даними FEFCO більше 83% паперу та картону в ЄС складаються з вторинної основи, а гофропаковання містить у середньому 89% перероблених матеріалів. Незважаючи на те, що й папір, і картон безпечні для екології та мають високу відновлюваність, фактична можливість переробки паковання визначається складом та дизайном, а також способами збору, сортування та пристосованістю до переробки.

Наприклад, FEFCO негативно ставиться до включення до гофротари пластику, оскільки той ускладнює переробку та знижує економічну рентабельність процесу. На думку Федерації, у промисловості не слід не використовувати будь-які види пластмас, вкл. біорозкладні.

Мін. вміст пластику відносно ваги паковання має бути на рівні п’яти, а краще від трьох відсотків. Якщо без пластмасових включень не обійтися, пропонується уникати найбільш небезпечних варіантів (полімери, ризик забруднення якими кінцевого продукту дуже великий).

Те саме стосується пластмас із щільністю, близькою до щільності целюлозного волокна: здатності гідроочисників на паперових фабриках зазвичай недостатньо, щоб їх поділити. Пріоритетним на думку експертів FEFCO є роздільний збір ламінованого паперу та продаж його тим переробним заводам, де встановлено спеціальне обладнання. Зазначається, що в деяких випадках переробка ламінату здійснюється, якщо він постачається у вигляді спресованих тюків, проте найчастіше така макулатура утилізується разом з іншими відходами.

Хоча керівництво не адресоване звичайному споживачеві, в ньому підкреслюється важливість продуманості паковання, особливо харчового, конструкція якого дозволила б легко відокремити бар’єрний пластик від картонної основи, перш ніж коробка вирушить у відро для сміття.

Залежно від адгезії, односторонні ламінати та металізовані плівки, вважає FEFCO, добре відокремлюються від волокон целюлози, та все ж ця операція майже гарантовано збільшує витрати на переробку. Крім того, дрібні часточки металізованого пластику можуть завадити роботі техніки на паперових фабриках.

Правильний вихід для галузі — повністю відмовитися від металізованого та ламінованого картону. Що стосується вибору клею, FEFCO наполягає на холодних і водорозчинних типах з температурою плавлення до 35о С. Щодо поведінки лаків при вторинній переробці, федерація вказує на поширену проблему з видаленням лакового покриття, нанесеного за допомогою УФ. Найбільш прийнятним варіантом з погляду переробки є водорозчинні лаки.

Додавання у папір і картон наповнювачів та зв’язуючого для поліпшення поверхневих якостей теж не робить переробку простішою, але стандартні складові паперового виробництва не розглядаються як критична перешкода. Більшість переробників паперу, стверджує FEFCO, має справу з деревною целюлозою. При цьому прагнення промисловості до сталого розвитку потребує ретельної оцінки потенціалу альтернативної сировини та бар’єрних технологій.

Зрештою, FEFCO ставить перед собою завдання стандартизувати переробку паперової тари по всьому ланцюжку постачань.