ОСНОВНІ ПІДСУМКИ РОБОТИ
«2016 р., як і для всіх, був для нашого підприємства досить напруженим та складним, але ми працювали стабільно, – розповідає Володимир Пилипович. – Обсяги товарного виробництва та реалізації, порівняно з 2015 р., на підприємстві збільшено на 15%. З іншого боку, значно підвищилися витрати, тому зростання обсягів виробництва було нівельовано. Й хоча підприємство закінчує рік із незначним прибутком, рентабельність виробництва залишається невисокою».
Упродовж року ПрАТ «Київполіграфмаш» виготовило та інсталювало чотири флексографічні машини, наразі виготовляється п’ята.
На початку 2016 р. у Білорусі було інстальовано друкарсько-висікальну лінію з виготовлення паперових бандерольних кілець для банкнот «ФДР-210/3БК». Пізніше аналогічну лінію (другу в Україні) було встановлено у Дніпрі.
У травні 2016 р. ПрАТ «Київполиграфмаш» інсталювало флексографічну друкарську машину «ФДР-850М» у комплекті з установкою для монтажу друкарських форм «УМФ-850». Цю машину виготовлено за індивідуальним замовленням фірми «Фуд Центр» (м. Суми). Компанія-замовник використовує щільний папір масою понад 350 г/м2, тому при створенні устаткування було внесено зміни до конструкції приводу, вузлів розмотування-намотування та натягу полотна.
Для ПП «Стась» (Дніпро) було виготовлено широкорулонну друкарську флексографічну машину «ФДР-1200/6М». На цьому підприємстві вже понад вісім років успішно працює аналогічна машина виробництва ПрАТ «Київполіграфмаш» («ФДР-1200/6»).
Нову машину модернізовано. Зокрема, макс. довжину друку збільшено до 670 мм, модернізовано також вузли приведення та натягу полотнищ.
Крім того, у ПП «Стась», де вже тривалий час також експлуатується заводська бобінорізальна машина «ПР-1300», інстальовано модифіковану бобінорізальну машину «2ПР-
1300» (аналог представленої заводом на drupa 2008 машини, яку з виставки придбав чеський замовник), що має низку переваг порівняно з попередницею:
• електронна система управління на базі сучасних комплектуючих провідних світових виробників забезпечує автоматичне регулювання машини, контролює вирівнювання полотна, підтримує постійний натяг матеріалу незалежно від діаметру рулону, і з постійною величиною фрикційного ковзання кулькових муфт;
• новий інтерфейс управління на базі контролера Mitsubishi дає змогу легко контролювати машину через єдину сенсорну панель;
• силові приводи машини управляються частотними перетворювачами (ABB) з глибоким діапазоном регулювання швидкості.
Чотири дротозшивні тарні машини завод встановив у Білорусі.

Також було виготовлено дві дротозшивні машини для застосування у поліграфії. Одну з них встановлено у військовій частині, а замовником
другої також є установа Міністерства оборони України.
Випуск друкарського устаткування – динамічний процес, який потребує постійного вдосконалення машин та зміни їхньої конструкції через регулярне зняття з виробництва електронної комплектації.

«Сьогодні ПрАТ «Київполіграфмаш» виготовляє чергову широкорулонну шестифарбову флексографічну машину з шириною друку до 1200 мм для фірми «Іола» з Луцька, де вже понад 10 років успішно працює заводська машина із шириною друку до 850 мм. Відвантажити машину замовнику заплановано на початку лютого»

ПрАТ «Київполіграфмаш» при виготовленні устаткування в основному використовує комплектацію японського, німецького, подеколи тайванського виробництва. Процес
зміни комплектації потребує постійної участі конструкторів.
Крім основного напрямку (серійне виготовлення друкарського та допоміжного устаткування) підприємство успішно розвивало напрямок з виготовлення деталей, запчастин, сервісного обслуговування та ремонту поліграфічної техніки.
«Якщо в нас процес виготовлення обладнання призупиняється, ми збільшуємо частку робіт з механічної обробки. Цей різновид робіт не надто рентабельний, бо ремонт машин або виготовлення окремих деталей – індивідуальна та низькопродуктивна робота. Переналаштування верстатів, підготовка інструментів, технології потребують часу та коштів,
а замовник не завжди це усвідомлює.
Разом з тим, «Київполіграфмаш» є, мабуть, єдиним місцем в Україні, де виконуються якісний комплексний ремонт і модернізація, навіть з програмним забезпеченням, складних поліграфічних машин, в тому числі імпортного виробництва.
Значною підтримкою для підприємства є багаторічна співпраця з ВТК «Полімерцентр» у спільному виробництві полімерних виробів», – зазначає Володимир Максименко.

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ
Вкотре доводиться констатувати, що загальне економічне середовище в державі не сприяє розвиткові підприємства. Зовнішньо-економічна діяльність ПрАТ «Київполіграфмаш» вкрай обмежена через військову і пропогандистську агресію Росії (а в залежних від неї країнах СНД теж триває цілодобове зомбування потенційних клієнтів, що з українцями працювати не варто) та невизначеністю з європейським вектором України.
Власне, й держава не запровадила жодних стимуляторів, щоб заохотити роботу експортерів. Залишаються питання й до системи валютного регулювання. Втім, 2016 р. завідчане реалізували непоганий контракт з білорусами, тривають перемовини із потенційними замовниками з інших країн СНД та з Польщі.

«Дуже ускладнилося транспортування машин «Київполіграфмашу» до країн СНД територією Росії.
А постачати устаткування до Росії за нинішніх умов взагалі є не зовсім коректним. Хоча епізодичну поставку запчастин для сервісного обслуговування машин завод, звичайно, зобов’язаний виконувати (ця діяльність не пов’язана з відрядженнями фахівців, а тверда валюта, якою розраховуються російські замовники, спрямовується здебільшого волонтерським організаціям)»

Володимир Максименко зазначає, що внутрішній ринок у 2016 р., навпаки, пожвавішав. Вже вкотре позитивну динаміку продемонстрували замовники з Дніпра, дещо
підвищилася активність замовників із Західної України.
У drupa 2016 ПрАТ «Київполіграфмаш» участі не планувало. І це пов’язано не лише з кадровими та фінансовими питаннями, а й з різким зниженням зацікавлення європейців Україною через корупцію та відсутність анонсованих реформ.
«Понад 20 років ми гідно представляли вітчизняне машинобудування на престижних Міжнародних виставках у Дюссельдорфі, Познані, Москві, Мінську, Києві, й при цьому
наші продажі зростали. Але сьогодні міжнародні виставки для нас поки що не є рентабельними. Нещодавно до нас завітав мій партнер з компанії «Хадепол» (Польща), де працюють флексографічна машина та верстат для монтажу флексографічних форм нашого виробництва. Сьогодні це підприємство потужно розвивається, виготовляє пакування для хлібних виробів для багатьох європейських країн, а український ринок через відомі причини вважає безперспективним.
Вийшовши на інший щабель розвитку, «Хадепол» замовив високопродуктивні автоматизовані лінії найавторитетніших виробників на багато мільйонів, у лізинг на сім років під 21% (3% річних), з можливістю сплачувати кредит невеликими частинами. А заставою є лише обладнання, й за умови, якщо підприємець за сім років не повернув лізинговий платіж, лізингова компанія може забрати машину, що фактично вже відпрацювала свій термін… У цьому випадку держава дійсно дбає про свого виробника, а наша банківська система навіть і близько на таке не спроможна», – розповідає Володимир Максименко.
«Київполіграфмаш» позбавлений можливості вкладати значні кошти у розвиток, але основні засоби підтримуються у належному стані. Підприємству вдається власними
силами відновлювати будь-які металообробні верстати, замінюючи підшипники, вали, зубчасті коліщата, домагаючись їхньої високої технологічної точності.
За умови ускладнень у плануванні серійного виробництва завод поки що не може дозволити собі брати кредити для заміни основних засобів. Але навіть за цих умов
«Київполіграфмаш» підтримує практично повний виробничий цикл своїх виробів. Лише хромування великогабаритних друкарських циліндрів (вагою 3 т) та високоточна нарізка центральних зубчастих коліщат (діаметром майже 1,5 м) виконуються за кооперацією.
У напрямку виготовлення керамічних валів завод співпрацює з декількома виробниками: Zecher (Німеччина), НДІ Лазерних технологій, «Пратекс», «Тевекс» (Польща).

СОЦІАЛЬНА СКЛАДОВА
Як ми вже зазначали, зростання обсягів виробництва та реалізації товарної продукції на підприємстві було нівельовано через збільшення видатків. Зокрема, електроенергію завод змушений купувати за ціною 2,39 грн за кВт/год, у декілька разів вищою від приватних споживачів.
«Зростання вартості електроенергії вкрай обтяжливе й для населення, і це, на мій погляд, є наслідком бездіяльності Антимонопольного комітету та специфічної діяльності НКРЕ. Крім того, у розвинених країнах світу вартість енергоносіїв для підприємств та населення однакова, а деколи для підприємств є нижчою. Ми маємо енергомістке виробництво, й тому змушені сплачувати за електроенергію понад 700 тис. грн на місяць. Зростають й видатки на оренду землі, сьогодні це 230 тис. грн/міс, а завтра…», — розмірковує Володимир Максименко.
Середня заробітна платня на «Київполіграфмаші» вища, ніж по Україні, але її все одно потрібно підвищувати, щоб забезпечити працівникам гідний рівень життя. Можливості для цього обмежені, бо зростає вартість не лише енергоносіїв, але й матеріалів і комплектуючих до машин (матеріальна складова у вартості машин суттєво збільшується). До того ж ця складова майже не прогнозована, адже машини виготовляються 2-3 місяці.
Мають місце й кадрові проблеми.

За цих умов ПрАТ «Київполіграфмаш» покладається на перевірені кадри.
Володимир Максименко зазначає, що держава поводиться нерозумно, обкладаючи 15% податком пенсії працюючих пенсионерів. Бо кваліфікованих «молодих» фахівців, що прийдуть на їхні місця та вирішать всі проблеми, в країні обмаль, особливо у промисловості. Навіть у країнах Східної Європи (Польщі та Чехії) працюють здебільшого фахівці зрілого віку. А в Україні ставлення до працюючих пенсіонерів дещо зверхнє, незважаючи на те, що ці люди особисто заробляють видатки на власну пенсію.
П’ятеро виробничників ПрАТ «Київполіграфмашу» пройшли АТО, більше десяти фахівців переховувалися від призову на оборонних підприємствах, де працюють й досі. На
думку, Володимира Пилиповича, ці підприємства мають досить слабкий кадровий потенціал та невисокий рівень організації виробництва.
Маючи можливість безконтрольно розпоряджатися значними коштами та даючи прихисток від призову робітничим кадрам, вони здебільшого комплектуються за рахунок вцілілих машинобудівних підприємств. Тому «Київполіграфмаш» не з власної волі також частково є донором підприємств оборонної сфери.
«Ми не вбачаємо в цьому трагедії, бо звикли виживати за екстремальних умов. Головне, щоб оборонні кошти не розкрадалися, а якісної зброї вистачало на фронті, а не лише на «показушних» виставках за участі вищих керівників держави», – зазначає Володимир Максименко.

ВИЖИВАННЯ ПОЄДНУЮЧИ З РОЗВИТКОМ
Наступного року керівник заводу хоче зберегти та примножити кадровий потенціал та підвищити досягнуті темпи зростання виробництва.
Триватиме постійна робота над модернізацією та зменшенням собівартості машин і заміною окремих комплектуючих.
Як кажуть, «Стабільність – ознака класу». Колектив «Київполіграфмашу» вже десятки років за несприятливих умов, ідучи «проти течії», забезпечує цю стабільність, створюючи при цьому нові машини.
«На підприємстві мають бути постійний баланс та послідовність дій, а не окремі «шматки», як в усіх сферах життєдіяльності нашої державі (економіці, зовнішній політиці, правоохоронній діяльності). Тому будемо працювати, допомагати волонтерам і сподіватися на краще. Але без третього Майдану мабуть не обійдеться.
Користуючись нагодою, хочу побажати вашому журналу та всім порядним поліграфістам успіхів і здоров’я у Новому році», – підсумовує нашу розмову пан директор.