Однак складна динаміка ринку створює численні перешкоди для виробників та постачальників.

Виробництво цифрового чорнила залежить від спеціальних пігментів і хімікатів — на їхні ціни впливають ланцюжки постачання, геополітичні конфлікти та економічна політика. В останні роки китайські виробники чорнила виходять на лідируючі позиції завдяки перевагам у постачанні сировини, проте коливання цін, як і раніше, знижують прибуток виробників і призводять до зростання витрат на подальше виробництво текстилю.

Текстильна промисловість є одним з основних джерел забруднення довкілля у світі, і екологічний потенціал цифрового чорнила привертає велику увагу. Незважаючи на те, що попит на водне чорнило та біорозкладні матеріали різко зріс, трансформація потребує значних коштів на НДДКР, а коригування виробничих процесів може уповільнити прийняття їх ринком.

Тенденції зростання ринку Азії, Європі та Америці значно різняться. Азія лідирує за масштабами споживання, тоді як Європа та США більше покладаються на програми з високою доданою вартістю. Ця відмінність потребує від постачальників чорнила розробки регіональних стратегій та задоволення різних потреб ринку за допомогою індивідуальних рішень.

«Ринок цифрового чорнила стикається з потрійним тиском через вартість, захист довкілля та регіональний дисбаланс, лише інновації та стратегічне розташування допоможуть вийти з глухого кута», — зазначають аналітики агентства WTiN.

Стратегія ЄС у галузі стійких хімічних речовин (CSS), що є основною частиною Європейської зеленої угоди, глибоко впливає на галузь цифрового чорнила. Регламент передбачає поступову відмову від небезпечних хімічних речовин та зобов’язує компанії розкривати хімічний склад усього виробничого процесу.

Треба замінити шкідливі інгредієнти. Виявити та замінити речовини, що підпадають під дію регламенту REACH (наприклад, PBT, SVHC), гарантуючи при цьому, що експлуатаційні характеристики чорнила (колір, довговічність) не погіршаться. Інвестиції у НДДКР значно зросли. Розробка водорозчинних та біорозкладних чорнил вимагає значних засобів, що може призвести до зростання вартості кінцевої продукції.

Відповідність вимогам – це не одноразова річ. Компаніям треба створити довгострокову систему моніторингу та отримувати сертифікацію, щоб відповідати правилам, що постійно оновлюються. Незважаючи на високі витрати на дотримання вимог, доступ до ЄС має вирішальне значення, оскільки це найбільший у світі ринок цифрового текстилю. Наразі виробники, які експортують товари до ЄС, вже відчувають тиск, а після 2025 р. це торкнеться ще більшої кількості компаній.

Чорнило на водній основі значно скорочує викиди летких органічних сполук (ЛОС), але оптимізація їхньої продуктивності та якості залишається проблемою. Виробники прагнуть домогтися прориву у швидкості сушіння, сумісності, якості фарбування волокон і т.д. рахунок вдосконалення формул.

Біорозкладні пігменти замінюють традиційні пігменти, що містять важкі метали, і знижують екологічні ризики. УФ-чорнило знижує енергоспоживання при високотемпературному сушінні і підходить для зовнішніх вивісок та інших застосувань, поєднуючи ефективність та захист довкілля.

Надтонкі пігменти покращують щільність та дисперсію кольору, а також скорочують відходи сировини.

Нові технології розробки чорнила для прямого друку на тканині (DTF) та прямого друку на одязі (DTG) удосконалюють технологію друку без використання води, скорочуючи обсяги стічних вод. Водночас чорнило, що легко відокремлюється, сприяє переробці текстилю і замкненому циклу виробництва.

У процесі цифрового друку близько 25% чорнила не вбирається тканиною та стає відходами. Технологія відновлення дозволяє повторно використовувати надлишки чорнила шляхом фільтрації, поділу та переформулювання. Однак є й низка проблем у цій галузі.

Чорнила на водній основі легко псуються, а їхня експлуатаційна стабільність недостатня після переробки.

Для контролю розміру частинок потрібно високоточне фільтрувальне обладнання, що є дорогим.

Технологія видалення пігментів та барвників з готових виробів без пошкодження волокон все ще перебуває в дослідній стадії. Хоча технологія переробки ще не досягла зрілості, вона має великий потенціал щодо скорочення відходів і може стати стандартом сталого розвитку в галузі в майбутньому.

Світові статистичні дані за 2023 р., згідно WTIN, показали, що рулонні принтери середньої продуктивності (251-400 м²/год) споживають найбільше чорнила (9862 тонни, що становить 25% від загального об’єму), у той час як високошвидкісні моделі (401–600 м²/год) споживають майже стільки ж (23%).

Таким чином, найбільш продуктивне промислове обладнання у світі споживає трохи менше половини від загального обсягу чорнила для текстильного друку. Зростання світового попиту на високошвидкісне устаткування визначається насамперед популярністю однопрохідних принтерів у Китаї. Очікується, що в майбутньому моделі з продуктивністю понад 600 м²/год. домінуватимуть у сегментах, де потрібна висока продуктивність.