У поліграфії післяноворічний тиждень – зазвичай час спокою: сезонні замовлення переважно виготовлені, час розслабитися або зосередитися на плануванні бізнесу. Втім, підприємець Дмитро Вернигородський, власник однієї з найвідоміших друкарень транзакційного друку в Україні «Франко Пак» та інноваційного сервісу з друку книжок на вимогу printto (друк книги калькулятор), вранці другого січня отримав напевно найскладніший виклик у своєму житті.
Внаслідок ракетного удару росії по території ТОВ «Крипта» друкарня Дмитра була повністю знищена, і перед підприємцем постала дилема – зупинитися чи спробувати відродити бізнес. Це питання нетривіальне, адже обидва основні напрямки діяльності Дмитра Вернигородського досить інноваційні й, крім різноманітного друкарського та післядрукарського устаткування, потребують налагоджених процедур підготовки до друку. Ці політики створювалися роками, враховуючи чисельні побажання клієнтів та можливості з виготовлення транзакційних документів та книжок й іншої поліграфічної продукції на вимогу.
Наш матеріал не лише про швидке відродження друкарні та її можливостей автоматизації. Він ще й про взаємну допомогу поліграфістів. Ніде правди діти: висока конкуренція в усіх сегментах поліграфії спричиняє подеколи не досить коректні стосунки в галузі. Проте в цьому випадку першими простягнули руку допомоги саме поліграфісти, ба більше – безпосередні конкуренти зателефонували та запропонували друк на умовах «Франко Пак»…
Неповні чотири місяці – зроблено багато, треба зробити ще більше. Але очевидно, що й «Франко Пак», й printto працюють і працюють досить ефективно.
ВИКЛИК
2 січня 2024 р. о 8 ранку Дмитру Вернигородському зателефонували співробітники друкарні. Перший з них повідомив, що прилетіла ракета. Спросоння Дмитро не одразу збагнув, що сталося, та й на територію «Квазару» це був не перший приліт. Проходить ще декілька хвилин, телефонує інший співробітник та вимовляє фразу: «Франко-Пака більше немає».
Отже, поступово наставало розуміння, що відбулося щось аж надто серйозне. Дмитро Вернигородський дістався території заводу, а за півгодини її закрили, й понад добу туди взагалі не можна було потрапити.
Спочатку в підприємця була надія, що пожежники швидко ліквідують полум’я, і компанії це не торкнеться. Здавалося, що цех, де розташовувалися потужності «Франко Пак», начебто і не горить. Хоча в якісь моменти складалася уява, що палає абсолютно весь фронт будівлі.
Дуже швидко прийшло усвідомлення, що надії немає: полум’я лише збільшувалося, пожежа ширилася. Відповідно, всі спроби пройти та подивитися на долю обладнання або врятувати сервери з даними наражалися на небезпеку: полум’я та задимленість.
На додаток до всіх лих обвалився дах будівлі, остаточно поховавши надії підприємця врятувати бодай щось з того, що перебувало на території виробництва.
Зліва від колонни Xerox Versant Production Press
Horizon 270 під завалом
Дротошвейка Bostich
Дорога до цеху
Картон чи крейдований папір
Xerox Nuvera 144
ДІЯТИ!
Питання «А що робити далі?» постало одразу, а до рішучих дій Дмитро Вернигородський вдався вже наступної доби, 3 січня. Пролунав телефонний дзвінок Ігоря Холода, менеджера з розвитку поліграфічного ринку Xerox Україна, з якою у компанії «Франко Пак» давні ділові стосунки: Xerox – ключовий постачальник устаткування для компанії.
Питань було два: де далі розташовуватиметься виробництво «Франко Пак», та яке обладнання використовуватиметься. Йшлося про відродження двох ключових напрямків діяльності – друку транзакційних документів та виготовлення книжок та іншої друкованої продукції на вимогу в рамках проєкту printto.
Друк основної маси білінгових документів (рахунків, виписок) виконується у певні дати – з 5 по 15 число щомісяця. Отже, з огляду на це, часу в підприємця було обмаль, і от тут руку допомоги простягнули колеги по поліграфічному цеху.
Першу ЦДМ Xerox® Nuvera 144 EA відвантажив «Франко Пак» партнер Xerox «Мегапринт» (до цього ЦДМ майже не експлуатувалася, й надійшла пропозиція подивитися пристрій і, якщо підійде, забрати без попередньої оплати – вирішення фінансових питань відклали «на потім»). «Реально благородний та без пафоса вчинок з боку «Мегапринт», – зазначає Дмитро Вернигородський.
Ігор Холод зв’язався також з Євгеном Ніколенком, керівником компанії ATTOLIS з Дніпра, де одна з ЦДМ Xerox® Nuvera 144 була виведена з експлуатації і не працювала. Домовленість, за словами Дмитра, теж звучала приблизно так: «Бери машину, запускай та працюй, а далі вже вирішимо питання розрахунку».
Вже 4 січня приїхали обидві ЦДМ Xerox® Nuvera 144 – від «Мегапринт» та від ATTOLIS. Й постало питання, де розміщувати обладнання. На Північно-Сирецькій, 3 (території заводу «Квазар») підготовленої ділянки звичайно не було.
Треба було тимчасово розташувати десь ЦДМ, що вже надійшли, та термобіндер, який вдалося придбати буквально наступної доби після знищення друкарні, а також обладнання, що надходитиме пізніше. І підприємець за посередництва представників Xerox Україна звернувся до Ігоря Вольфа, керівника Мережі друкарень «Вольф» (виробництво друкарні «Вольф» розташовується неподалік Північно-Сирецької, 3 на вул. Івана Виговського, 13, й виробниче устаткування в цілому задовольняє потреби «Франко Пак» та printto). Принципової згоди досягли досить швидко, згодом з’ясували деталі. Представники друкарні «Вольф» розчистили у цеху, де вже 5 січня було встановлене обладнання «Франко Пак». Вкрай оперативно вирішили питання з Інтернетом, електрикою, меблями, комп’ютерами, моніторами. Отже, з’явилася можливість щось друкувати, робити друк каталогів або книг, блокнотів.
Проте, подальша робота ускладнювалася через те, що вся інформація «Франко Пак» та printto перебувала на серверах, які згоріли: знищені були не просто дані, а процедури, за допомогою яких ці дані оброблялися, й формувалися шаблони для друку (компанія «Франко Пак» працює з базами даних, на основі яких створюються форми для друку з деякими обчисленнями чи маніпуляціями з даними, відтворенням полів залежно від набору політик тощо). Ці процедури вироблялися роками, й просто сісти та за годину написати нову процедуру, скрипт або створити новий шаблон для друку неможливо.
Важливо було спланувати роботу у такий спосіб, щоб знайти можливість виконати першочергові проєкти (швидко створивши форми для друку), згодом – проєкти другого плану, які треба виконувати, умовно кажучи, за тиждень. Фактично, ті форми, що робилися та відточувалися роками, довелося відновлювати за тижні залежно від релевантності (найбільш значущі, менш значущі і т.д.).
«Я не вірив, що ці форми можна швидко зробити, але їх, принаймні основні, вдалося відновити. Ми вже могли отримувати дані та проводити маніпуляції з ними та готувати файли до друку», – згадує Дмитро.
Вже невдовзі друк транзакційних документів відбувався на майданчику друкарні «Вольф», там здійснювалася і постдрукарська обробка, але операторами «Франко Пак». Отак і вийшло, що за допомоги Xerox Україна, «Мегапринт», ATTOLIS, друкарні «Вольф» компанії «Франко Пак» вдався швидкий рестарт.
Постійні замовники printto запропонували підприємцеві оголосити збирання коштів на відновлення. Вдалося зібрати 300 тис. гривен донатів і на зібрані кошти придбати нові термобіндер та ламінатор у Baden Project.
Дмитро Вернигородський, власник компанії «Франко Пак»:
«Допомога колег дала змогу вистрибнути з тієї ями та ухвалити рішення відновлюватися. Ми щось робимо, бо ми вміємо це робити, нам цікаво це робити, і ми хочемо й надалі цим займатися».
ЗАСТЕРЕЖЕННЯ
«Після подій 2 січня я зрозумів, що всі дані бажано зберігати в хмарі, бо дані, що були на серверах, згоріли разом з ними», – зазначає Дмитро Вернигородський. Дві серверні стійки розташовувалися у двох цехах «Франко Пак», в центрі корпуса, на відстані сто метрів одна від одної. І у компанії вважали, що так убезпечили сервери від знищення.
Представникам компанії вдалося знайти серверну шафу: дістали коробку від жорсткого диску і… висипали з неї попіл, який раніше був даними. Були знищені всі процеси, пов’язані з підготовкою до друку, архіви файлів, скрипти, що в рамках внутрішньої мережі управляли переміщенням файлів, калькулятор, система замовлень.
Натомість програмна частина, пов’язана з проєктом printto, була винесена в аутсорсинг та розміщена на серверах у хмарі ще рік тому. Відповідно, всю бізнес-логіку сервісу printto вдалося зберегти. І проєкт повноцінно запустили за два місяці після прильоту, але за ці два місяці довелося зробити роботу, пов’язану не лише з відновленням сайту (це вершина айсберга). Є ще «бекофісна частина»: витратні матеріали, обладнання, налагоджені виробничі процеси (друк, постпрес, зберігання, логістика).
НЕ ПЗ ЄДИНИМ
«Будь-який працюючий бізнес – тонка взаємодія низки факторів, це мотузки, які треба поєднати між собою, так, щоб вони були натягнуті та не провисали. Дивлячись на відновлення виробництва, розумієш: якщо раніше технологічні ланцюжки працювали, то свого часу компанія зробила велику роботу, налагодивши зв’язки та оптимізувавши їх, щоб отримувати на виході готовий продукт», —говорить Дмитро Вернигородський.
Наприклад, щоб запустити струменевий принтер з системою безперервної подачі чорнил, потрібен сальник-ущільнювач китайського виробництва за 2 грн, але термін його постачання півтора місяці.
Повноцінна робота printto потребує, умовно кажучи, 10 видів паперу, який варто придбати, десь зберігати, як і клеї, плівки (щоб ламінат не відшаровувався з обкладинки на щільних заливках, компанія споживає спеціалізовані матові та глянсові плівки для цифрового друку шириною до 35 см, конкретних типів, які не завжди є у наявності в постачальників).
ЗА ДВА МІСЯЦІ
Лише за два місяці «Франко Пак» повністю перезапустила бізнеси, пов’язані з масовим транзакційним друком. Не всі виробничі ланцюжки поки вдалося запустити на власній базі, деякі замовлення виготовляються на стороні. Й що особливо цікаво, двоє конкурентів компанії («Моноліт» та «Август», що теж займаються транзакційним друком та працюють на ринку друку рахунків) прийшли «Франко Пак» на допомогу й виготовляють замовлення на її умовах.
«Ми продовжуємо співпрацювати з колегами-конкурентами та розуміємо, що дедалі більше роботи можемо робити самостійно. Щомісяця інсталюємо додаткове обладнання. Але й досі (19 березня – ред.) ми користуємося майданчиками обох компаній», – говорить Дмитро.
Для нього було приємним здивуванням, коли не він зателефонував конкурентам і попросив допомогти чи «забути» про «Франко Пак» на певний період часу та конкурувати між собою, бо треба відновитися. Ні! Конкуренти самі запропонували допомогу.
Можемо зробити приємний висновок. У поліграфічному бізнесі в Україні не лише гроші все вирішують, але й ставлення: кожен розуміє – те, що відбулося з «Франко Пак», під час війни може статися і з його компанією.
«Франко Пак» та printto поступово відновлюються, підприємець знайшов нове приміщення на території ТОВ «Крипта». В новому цеху наразі закінчується ремонт, і вже встановлене виробниче устаткування. Якщо раніше виробничі площі «Франко Пак» займали 1200 м², то тепер площа цеху становить 430 м².
А поки тривали підготовчі роботи до відкриття цеху, на тимчасовому виробничому майданчику компанія інсталювала декілька ЦДМ – чотири Xerox®Nuvera 144 (крім переданих компаніями «Мегапринт» та ATTOLIS, дві машини «Франко Пак» придбала додатково), Xerox® Versant 3100 Press, різальну машину Ideal, ламінатор, дві клейові машини Bowey, фальцовку Guk, обладнання для виготовлення палітурки.
Дмитро Вернигородський розраховує, що все перелічене устаткування (а також додаткові ЦДМ, два ламінатора Foliant з автоподачею та автовідривом – один на глянсову плівку, інший – на матову, бігувальник Morgana AutoCreaser Pro 33, ще одна різальна машина, комплекс для виготовлення твердої палітурки) стануть у новому виробничому цеху площею 430 м² (новий майданчик запрацював з 1 травня – ред.).
А одне з приміщень на новій локації було задіяно навіть раніше – в окремій кімнаті розгорнули обладнання для білінгового друку (де потрібні лише друк, порізка та доставка на пошту).
Розглядається також запасний варіант: зважаючи на висоту приміщення 4,5 м, можна наростити другий поверх, де розташувати або якісь виробничі ділянки, або людей. Влітку настільки високий цех нагріватиметься природнім шляхом, проте взимку його треба обігрівати – тому або варто надбудовувати поверх, або на зиму опускати дах, щоб не витрачати додаткові кошти на електроенергію. «Наразі території буде менше, тому є бажання використовувати її максимально ефективно», – підкреслює підприємець.
Для довідки, раніше у «Франко Пак» було вісім ЦДМ Xerox® Nuvera (за підрахунками підприємця, сьогодні компанії потрібно шість таких машин), шість одиниць обладнання для безконвертних відправлень: чотири фальцювальники Guk та два Kern. Сьогодні у «Франко Пак» одна фальцювальна машина Guk та дві в планах: щоб повністю закрити виробничий процес та забезпечити дублювання парку устаткування, треба три або навіть чотири фальцювальні машини.
До роботи з ЦДМ класу Xerox® Nuvera у «Франко-Пак» звикли. Ці промислові машини можуть працювати сутками. А друк транзакційної продукції якраз і пов’язаний з цілодобовою роботою, включаючи вихідні. Крім того, в сегменті білінгового друку потрібні гарантована продуктивність та надійність.
«Перш ніж інвестувати в якийсь бізнес значні кошти, ми випробовуємо його на простих прикладах, а коли стає зрозумілим, що все працює з точки зору виробництва та продажів, тоді його розширяємо. Наприклад, колись в інтерв’ю Print+ я розповідав, що ми придбали першу ЦДМ Xerox® Nuvera. На певному етапі саме таких машин в нас було десять. Можна впевнено стверджувати: якщо машини адаптовані для білінгу, нічого в них змінювати не треба. Коли ми отримали дві Xerox® Nuvera 144, питання, що купувати далі, вирішилося автоматично», – зазначає Дмитро Вернигородський.
Підприємець – прихильник того, що на виробництві краще застосовувати однотипне перевірене устаткування, а додатковий аргумент на користь цих перевірених ЦДМ – наявність у компанії Xerox Україна кваліфікованого інженера Павла Переславцева, який дуже добре розуміється на Xerox® Nuvera.
Дмитро Вернигородський не виключає, що й шість машин Xerox® Nuvera 144 в певні періоди часу створюватимуть надлишкові потужності, але не варто забувати і про виробничі піки (у «Франко Пак» – це початок місяця), коли стає в пригоді більша кількість ЦДМ.
У «Франко-Пак» націлені на зростання бізнесу, пов’язаного з виробництвом книжок. А в цьому сегменті потрібен колір як для виготовлення обкладинок, так і блоків. Тому крім ще двох монохромних машин Xerox® Nuvera 144, Дмитро Вернигородський планує придбати кольорову ЦДМ (загальна кількість ЦДМ класа Xerox® Versant 3100/4100 Press становитиме дві одиниці). Мета та сама – компанія, що орієнтується на масовий друк та оперативне виготовлення замовлень для клієнтів «на вимогу», має створити бекап.
«Взявши на себе певні зобов’язання, варто розуміти, як їх виконувати. Теоретично можна надрукувати колір на стороні, але за наявності власного обладнання друкарня більш гнучка з огляду на виробничі процеси: може виконувати різні завдання, на різних матеріалах та з різними налаштуваннями», – підкреслює підприємець.
Й до речі, важливим критерієм вибору кольорової ЦДМ Xerox® Versant 3100 Press була можливість друку спортивних номерів (Дмитро захоплюється бігом) на синтетичному матеріалі (переважно, це Tiwek з температурою плавлення 130°, тому до друкарського обладнання висуваються додаткові серйозні вимоги). При друкуванні номерів дуже важливий досвід «Франко Пак» у роботі зі складними динамічними формами, бо навіть така, начебто, банальна річ як послідовність номерів, багатьом підрядникам не під силу.
Бігунів на дистанції фотографують. На фотографіях видно номер та QR-код, який для ідентифікації спортсменів має бути унікальним. Номери – це дотримання корпоративних кольорів – іноді доводиться вибудовувати додаткові профілі під конкретні папери та кліматичні умови у цеху.
Дмитро Вернигородський вирішив не відновлювати бізнес, пов’язаний з конвертуванням (раніше «Франко Пак» мала окремий цех для виготовлення конвертного пакування, оснащений чотирма конвертувальними лініями Kern (три линії Key lite 686, що відрізнялися кількістю лотків та податчиків, та Kern 2500): сьогодні в Україні немає відповідного ринку й немає сенсу вкладатися в потужне конвертувальне обладнання, хоча підприємець і не виключає, що невеликі потужності для конвертного пакування все ж придбає.
АКТИВНЕ ВІДНОВЛЕННЯ & БУРХЛИВИЙ РОЗВИТОК
«Франко Пак» сьогодні працює, можна сказати, швидше, ніж заповів Льюїс Керолл: біжить настільки швидко, щоб не лише не залишатися на місці, а й стрімко відновлюватися. Тимчасова робота на території друкарні «Вольф» – тимчасовий виробничий цех на «Квазарі» – новий цех: за якихось чотири місяці в умовах України це справжній калейдоскоп подій.
«Перший місяць пройшов на адреналіні, – згадує Дмитро Вернигородський. – А потім наступив відкат. Це найскладніший період, але й він фактично вже пройшов. Перші дні ти вранці підриваєшся, кудись несешся. Треба вирішувати купу завдань. І періодично виникають нові термінові завдання».
Компанія поступово усуває вузькі місця у виробничих ланцюжках. Наприклад, формується ділянка з виготовлення твердої палітурки: придбали «різнорідну» техніку – автоматичну кришкоробну машину Schmedt, два монтажні столи для виготовлення твердої палітурки, штрихувальне устаткування, клеємазалку українського виробництва, форзацепроклеєчну машину, преси. Незабаром підприємець планує додати до технологічного оснащення блоковставну машину Schmedt (сьогодні вставка блоку виконується вручну) та напівавтоматичну ниткозшивну машину Bremer (наразі printto збирає блок на клей, а потім вставляє блок у обкладинку; прошивку блоків на нитку за потреби компанія замовляє в друкарні «Мегаполіграф»).
Відновлюючи виробничі потужності, підприємець прагне купувати обладнання з високим рівнем автоматизації. Наприклад, вибір ламінаторів Foliant з автоподачею та автовідривомзумовлений намаганням вивільнити працівників під час пікового виробничого навантаження з виготовлення книжок (серпень-вересень; коли йде потік у дві тисячі різних книжок на добу, двоє операторів працюють «по повній») й не задіювати персонал для підкладання та розрізання аркушів.
Вартість одного оператора для компанії – мінімум тисячу доларів на місяць (з накладними витратами). А більш дорогий ламінатор дає змогу побудувати процеси так, щоб людина працювала одразу на двох ламінаторах та ще й на бігувальнику, й врешті вивільняти співробітників та економити кошти, які можна інвестувати в обладнання.
ЛІРИЧНИЙ ВІДСТУП
Транзакційний друк – саме ця сфера діяльності була для «Франко Пак» основною впродовж 2007-2013 років. Компанія спеціалізувалася у трьох напрямках:
- створення складних документів (зі змінними даними, що містять крім текстової інформації та динамічні форми з використанням об’єктів);
- друк документів;
- пакування документів.
Проте ринок транзакційного друку трансформувався. Частина клієнтів надала перевагу електронним каналам комунікації. У 2010 р. ринок поштових відправлень посунувся у бік т. зв. «софт-мейлів». У «Франко Пак» ставало менше роботи, й у 2013 р. Дмитро Вернигородський усвідомив, що компанія йде натоптаною дорогою й працює на ринку, що, як мінімум, не зростає. Кожен із напрямів діяльності (створення складних документів, друк та пакування документів) мав певні, в т.ч. перспективні у розвиток, піднаправлення.
Зокрема, в рамках першого напряму «Франко Пак» зайнялася аутсорсингом обробки документів. У напрямку друку було вирішено вийти за межі спеціалізації з друку документів та виготовляти різні інші види продукції (рекламно-комерційну, багатосторінкову та видавничу поліграфію), у т.ч. з персоналізацією та нанесенням бар-кодів. У рамках напряму пакування документів «Франко Пак» теж активно надавала послуги аутсорсингу.
Пізніше, у 2017 р. керівник «Франко Пак» звернув увагу на напрямок друку книжок на вимогу. В Дмитра виникла особиста потреба роздрукувати довідник, pdf якого знайшов в Інтернеті. Виявилося, що друкарням друкувати один примірник нецікаво: фактичні відмови як щодо можливості виготовити 1 екз. книги з нуля, так і вставити в обкладинку надрукований та підібраний у «Франко Пак» блок.
Дмитро Вернигородський поглянув на ситуацію «очима клієнта». У «Франко Пак» зрозуміли, що pdf-файл містить базову інформацію, потрібну для розрахунку вартості. Й вирішили створити ресурс для друку книг на вимогу, де б замовникам була надана можливість вибору паперу для блоку та обкладинки, а також способу друку. Частину потрібного для виготовлення книжок обладнання компанія вже мала, щось додатково довелося придбати.
Від моменту заснування основна «фішка» проєкту printto (https://printto.com.ua), перший продаж з якого відбувся 10 листопада 2018 р., – роздрукувати потрібну книгу або журнал тут і зараз. Після завантаження замовлення та вибору параметрів клієнт оперативно отримує інформацію про вартість, оплачує замовлення, якщо вартість підходить. Після підтвердження оплати замовлення береться в роботу і наступного дня надсилається клієнту «Новою поштою».
В одному з наших попередніх інтерв’ю Дмитро Вернигородський розповідав, що має намір у разі успішності проєкту і переконання в тому, що printto став максимально клієнто-орієнтованим сервісом з налагодженою логістикою інтегрувати в нього додаткові сервіси і масштабувати на європейські ринки. Напевно, масштабування в Європу поки лишається мрією, а от інтеграція додаткових сервісів відбулася та продовжує відбуватися.
ФІЛОСОФІЯ НЕЗМІННА, СЕРВІС ВДОСКОНАЛЮЄТЬСЯ
Філософія бізнесу printto лишається незмінною – швидкий та якісний друк видань, які замовнику ніде більше взяти, або які він не може виготовити в іншій друкарні. Якщо до друкарні надходить файл pdf, готовий до друку, то нерідко від його отримання до початку друку проходить хвилина.
Printto є стейхолдером для університету НАУ, й час від часу студентам навчального закладу на екскурсіях демонструють процес виготовлення книжки та ще й дарують кожному студенту по примірнику. В дітей очі горять, коли вони бачать, як за 20 хвилин можна видрукувати наклад книжок.
Складові якості та оперативності компанія постійно вдосконалює, а ще сервіс printto трансформувався у декілька проєктів. У рамках printto вже певний час працює маркет, де компанія продає власні продукти (наприклад, книги авторів, що зверталися до компанії): printto надає послуги друку, а на маркеті автори як правовласники розміщують книжки, і за наявності замовлень ці книги роздруковуються та продаються.
Роботу з авторами в printto планують винести в окремий проєкт: офіційний анонс буде, коли його буде запущено. Бо чимало людей пишуть, але не публікуються, адже видавництва не хочуть вкладати в них гроші. Printto прагнутиме дати авторам можливість продавати книгу у друкованому вигляді. Й хоча сервіс printto дедалі більше заглиблюється у тему, пов’язану з книговидавництвом, створювати видавництво Дмитро Вернигородський поки не збирається: його більше цікавить друк на вимогу.
Також в рамках printto продається значна номенклатура військових облікових журналів. Брат Дмитра Вернигородського, що воює, час від часу звертався з запитом видрукувати той чи інший журнал або додаток. Очевидно, що оперативне виготовлення військових журналів – це нагальна ринкова потреба. Тому, у компанії сформували пропозицію і сьогодні продають послуги друку на вимогу до 400 типів різних військових журналів.
Ба більше – напрямок, пов’язаний з обліком, й не лише військовим, у компанії планують вивести в окремий продукт «Укроблік», в рамках якого друкуватимуться на вимогу різні облікові журнали: військової тематики, для МВД, медичної галузі, різних служб (фельдєгерської, кур’єрської, поштової), облікові журнали для нафто-газового комплексу, спеціалізовані для системи освіти тощо.
ЗМІНЮВАТИ ПАРАДИГМУ КНИГОВИДАННЯ
«Парадигму книговидання треба було змінювати вже досить давно, і практику друку книжок на склад з подальшим продажем – трансформувати. Є безумовні бестселери, які треба друкувати на склад та продавати швидко, поки є потреба в цьому. Але якщо подивитися на складські запаси видавництв, то вони суттєві й не завжди виправдані, й друк на вимогу дає змогу позбутися складських запасів», – зазначає Дмитро Вернигодський.
Питання в тому, що книга або є, або її немає, вважає підприємець. А собівартість подеколи другорядна: «Якщо книжка фізично існує, можна говорити про собівартість. А як книжки немає, яка різниця, немає її за гривну, сто чи тисячу гривень».
Отже, на думку Дмитра, рішення, чи потрібна книжка, варто перекладати на її замовника. Натомість компанія, що її друкує, дає змогу отримати цей продукт. Це може бути книга, яку читачеві практично ніде взяти – хіба в букініста чи випадково придбати десь в Інтернеті.
Чимало потреб пов’язані з друком книжок обмеженими (до 10-20 прим.) накладами. Класичне видавництво просто не візьметься за підготовку такого видання: як автор невідомий, навіщо в нього вкладатися та друкувати наклад?
На думку Дмитра Вернигородського, видавництву варто зосередитися на створенні контенту та механізмах просування видань. А весь продакшн передати цифровим друкарням, що виготовлятимуть книги на вимогу.
Одне з основних завдань будь-якого бізнесу – утримувати клієнтів, бо саме це джерело доходів, а не ЦДМ, яких можна встановити й десятки й не отримати нічого.
Отже, щоб задовольнити щонаймаліші вимоги клієнтів, Дмитро прагне якнайшидше відновити бізнеси – за рахунок власних ресурсів.
Дмитро не дуже розраховує та сподівається на підтримку держави, бо не зовсім розуміє, чому держава має компенсувати вартість знищеного виробництва – не Україна ж запустила ракети по «Квазару». Інша справа, якщо будуть репарації: можна було б отримати якусь частину коштів, які б де-факто пішли на відновлення виробництва. Але це, м’яко кажучи, не досить швидкі процеси, а відновлюватися треба вже.
Не надто сподівається Дмитро Вернигородський і на отримання грантів, хоча трапляються випадки, коли компанії отримають гроші на цільове придбання устаткування.
СПОРТ – ЖИТТЯ
Дмитро Вернигородський бігає марафонські дистанції та стверджує, що це допомагає йому знаходити вірні управлінські рішення, відновлювати сили: «На якому б адреналіні ти не був, у моїй ситуації весь час перебуваєш в негативі, й якось треба очищуватися, якось його віддавати. Коли ти годинку побігав, подихав повітрям, коли вдвічі частішає пульс, та за одиницю часу вдвічі більше кисню проходить через мозок, ти відновлюєшся»… А ще заняття спортом – це певний режим, раціон, врешті-решт покращення емоційного стану та здоров’я.
На другий тиждень після трагічних подій 2 січня до Дмитра прийшло усвідомлення, що треба якось повертати спорт в своє життя, й він відновив тренування, чотири рази на тиждень.
Марафонський біг – це «гра вдовгу»: щоб пробігти ці 42,195 км, треба розрахувати ресурси. За словами підприємця, будь-який марафон – це проєкт. І навіть за певного рівня підготовки треба мати план на дистанцію: як бігти кожні десять кілометрів, як фінішувати.
«Завдання будь-якого марафонця, як би це дико не звучало, другу половину дистанції пробігти швидше, ніж першу. Це складно, але дає навички терпіти та управляти емоціями, які тебе супроводжують», – зазначає Дмитро Вернигородський. Для підприємця, який пробіг сім марафонів (в тому числі три з шести мейджорів – Нью-Йорк, Чикаго та Берлін), щоразу це новий досвід: план по дистанції, терпіти і в результаті робити так, як запланував.
МРІЯ
На питання про те, яка в нього є мрія, пов’язана з бізнесом, Дмитро Вернигородський повертається до проєкту printto: «Подальший розвиток printto я пов’язую з розвитком проєктів, пов’язаних з книжками. В цьому я бачу реальну перспективу. Ринок змінюється, і до цього ми докладаємо руки».
Дмитро Вернигородський проводить паралелі з сервісом iTunes компанії Apple, який свого часу поховав світову офлайнову аудіоіндустрію. Філософія, яку сповідує Дмитро Вернигородський в рамках проєкту printto, – створення інтегрованого майданчика, де будуть всі власники контенту, і де можна буде знайти потрібний контент. А printto зможе цей контент друкувати та видавати у вигляді готового продукта.
Підприємець прагне створити платформу, що тією чи іншою мірою виступатиме як продакшн-студія з проєктів Print-on-Demand: «Щоб всі розуміли, якщо треба одну, дві або п’ять книжок, це до нас. Щоб до нас приходили, як на rozetka, прозорий та цілком зрозумілий маркетплейс».