6 січня 2023 року пішов з життя багаторічний декан Київського вечірнього факультету Українського поліграфічного інституту ім. Івана Федорова та завідувач кафедри технології поліграфічного виробництва Видавничо-поліграфічного інституту НТУУ «КПІ» Олег Федорович Розум.

О. Ф. Розуму було 88 років... Він прожив непросте життя. Добре пам’ятав початок Великої Вітчизняної війни — в 1941 році йому було сім років. У 19 років закінчив школу та вступив на технологічний факультет Українського поліграфічного інституту ім. Івана Федорова. Прагнув знань, його вабило усе невідоме.

Після тридцяти років розпочав наукову діяльність — за плечима у нього був солідний практичний досвід: робота на поліграфічному підприємстві, в науково-дослідній і проєктній організаціях. У 39 захистив кандидатську. За два роки після цього перейшов на викладацьку роботу до Київського вечірнього факультету поліграфічного інституту Івана Федорова. 

Понад тридцять років свого життя Олег Федорович віддав Видавничо-поліграфічному інституту Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» (далі ВПІ НТУУ «КПІ»). 

Один з літературних героїв Вільяма Шекспіра казав: «The time is out of joint», — ці слова А. І. Кронеберг переклав, — «Распалась связь времен». Розум був тим ланцюжком, який поєднував нас з людьми, що очолювали Український поліграфічний інститут ім. Івана Федорова та його київський факультет у 1970–80-ті роки: Володимир Григорович Шпіца (1913–1986)2, Григорій Денисович Толстой (1928–1991), Юрій Олександрович Барнич (1931–2013), Олександр Миколайович Полюдов (1931–2016), Євгенія Дмитрівна Ніколайчук (1923–2015), Роман Михайлович Машталір (1931–1990), Дмитро Данилович Кусько (1933–1999), Семен Михайлович Ганжуров (1927–1987). 

Олег Федорович — учень Бориса Васильовича Коваленка (1906–1975) — стояв коло витоків львівсько-київської наукової школи технології поліграфічного виробництва3. 

Для мене О. Ф. Розум насамперед асоціюється з журналом «Друкарство», головним редактором якого він був вісім з дванадцяти років, що журнал виходив у світ. Мені зараз важко пригадати, коли я вперше зустрівся з Олегом Федоровичем особисто але наше заочне знайомство відбулося, коли наша зі Світланою Євстахієвною Хаджиновою та Зубейром Бен Белхассеном Белгайедом стаття «Властивості офсетних гумово-тканинних полотнищ» побачила світ у п’ятому числі «Друкарства» за 1999 рік. Потім були інші статті, поїздки в редакцію, що знаходилася в Українському науково-дослідному інституті спеціальних видів друку, й особисте спілкування з головним редактором журналу...

Засідання редакційної колегії часопису «Друкарство»: відповідальний секретар Ігор Агарков, ректор УАД, к. т. н. Степан Гунько, д. т. н. Анатолій Шевчук, директор УкрНДІСВД Володимир Прокопенко, головний редактор та голова редколегії Олег Розум, директор часопису «Друкарство», к. т. н. Феофан Мартинюк, д. т. н. Едуард Лазаренко, заступник головного редактора, д. філолог. н. Роман Іванченко, к. мист. н. Борис Валуєнко

о

Добре пам’ятаю 3 лютого 2004 р. коли мою дисертаційну роботу обговорювали на розширеному засіданні кафедри технології поліграфічного виробництва ВПІ НТУУ «КПІ». Одразу по приїзду до Києва я з залізничного вокзалу поїхав у ВПІ. Олег Федорович зустрів мене у кабінеті на вулиці Янгеля. Я дуже хвилювався. Розум, як міг, заспокоїв мене. Порадив йти готуватися. Допоміг з розв’язанням організаційних питань.

Олег Розум та автор статті Олександр Мельников

1

Під час засідання в обговоренні роботи взяли участь Петро Олексійович Киричок, Анатолій Кузьмович Дорош, Анатолій Іванович Петрук, Валентин Петрович Шерстюк, Олена Михайлівна Величко та інші провідні науковці інституту. На засіданні мене звичайно «били», але підтримка Олега Федоровича до засідання, під час його проведення та після, коли довелося оформляти відзив, була дуже важливою для мене та допомогла мені успішно прийти це випробування... 

Перше видання книги «Таємниці друкарства»

2

За таких обставин як зараз, коли згадуєш що поєднувало тебе з цією чудовою людиною, окрім серйозних речей на думку спадають й кумедні випадки. Добре пам’ятаю свою першу з Олегом Федоровичем зустріч у неформальній обстановці, у нього вдома.

У Києві у вересні на території ВДНГ раніше щорічно проходила виставка «Поліграфія». На виставку завжди приїздив цілий десант львів’ян. У той раз серед гостей Києва був і мій науковий керівник Едуард Тимофійович Лазаренко4, якого з Розумом поєднували дружні стосунки ще з студентської лави.

Перший день виставки — найцікавіший, і ось він добігав кінця... Я ще мав затриматися в місті на один день, але не знав як «вбити» вечір. Зненацька зателефонував Лазаренко й запитав, чи не хотів би я поближче познайомитися з Олегом Федоровичем. І ось я у затишній квартирі сімейства Розумів на Героїв Дніпра... Найбільше мене заскочило те, що два поважних науковця, Розум і Лазаренко, сиділи на кухні в майках. Вечір пролетів непомітно за смачною вечерею й чаюванням. 

Олег Федорович згадував студентські роки, роботу на виробництві, закордонні відрядження, зустрічі з цікавими людьми. Фактично з цієї «пляжної вечірки» розпочалося наше більш близьке спілкування з Олегом Федоровичем, що тривало й після того як він полишив роботу в ВПІ. Потім під час поїздок до Києва, коли у мене видавалася вільна годинка, я старався «напроситися» в гості до Розумів... На початку грудня 2022 р. я останній раз розмовляв з ним телефоном…

У коментарях до посту головного редактора Print+ І. В. Агаркова на смерть Розума, хтось із дописувачів написав, що його погляд завжди був добрим і лагідним. Це щира правда! Олег Федорович був цікавим співрозмовником, що вмів привернути до себе, спілкуватися з ним завжди було легко й приємно, мав дзвінкий молодечий голос. Траплялися випадки коли я звертався до нього з «делікатних» питань. О. Ф. Розум умів не тільки говорити, а й слухати. Міг дати корисну пораду, підтримати добрим словом, похвалою. Олег Федорович любив вживати слово «крепко»: «Крепко вы поработали», «Крепко написано», тож от мушу сказати, що він крепко допоміг мені у багатьох життєвих ситуаціях! 

Я підрахував, що за час роботи викладачем, деканом, завідувачем кафедри Олег Федорович був причетний до підготовки близько 1500 фахівців видавничо-поліграфічної галузі... Розум, безперечно, належав до людей, що визначили лице вітчизняної видавничо-поліграфічної освіти. 

По собі Олег Федорович Розум залишив статті, книжки, учнів, але, напевно, найважливішим з його спадщини є добра пам’ять, що залишиться у наших серцях про цю прекрасну людину. 

Щирі співчуття рідним і близьким О. Ф. Розума, нехай земля йому буде пухом!

Олена Байдак, менеджер MacHOUSE, к.т.н. 
«Світла пам’ять і вічна шана... Олег Федорович — мудрий і талановитий, Майстер своєї справи, Професіонал з візією, Генератор ідей. У нього завжди було поважне і суперпозитивне ставлення до кожного студента й колеги. Вважаю за щастя працювати і спілкуватися з такою людиною. Безмежно вдячна йому за підтримку і наставництво у моїй викладацькій роботі. Співчуття близьким і рідним»...

Олександра Жерлиця, випускниця ВПІ НТУУ «КПІ» 
«Олег Федорович був Вчителем за покликом серця. Такі вчителі вміють заглядати у душі своїх учнів і назавжди залишати там слід. Мені здавалося, що він не вміє сердитися, тому що його погляд завжди був добрим і лагідним. Спочивайте, Олег Федорович. Світла пам’ять! І щира вдячність за все, чому навчили»...

Антон Несхозієвський, директор з маркетингу «Ява-Ін», к.т.н. 
«Царство небесне. Щасливий, що знав цю Людину, і був учнем цього Вчителя з великої літери. Талант та мудрість, значний досвід та бажання ділитися своїми знаннями. Назавжди в нашій пам’яті... Співчуття близьким та рідним»...

Григорій Матрук, керівник каналу продажів Kyocera в Україні 
«Світла пам’ять та повага. Це був дійсно Професіонал, Людина яка віддавала душу своєї справи. Олег Федорович дуже підтримував та надихав мене як молодого студента, як редактора газети «Поліграф» на факультеті. Дуже вдячний Йому за вклад у галузь, у студентів і за його позитивне, оптимістичне мислення! З великою повагою до Вас»...


1 Детальніше про біографію О. Ф. Розума: Мельников О. В. Перемагать і жить. Print+. 2019. № 9 (163). С. 36–37. 

2 Тут і далі в дужках дати життя.

3 Детальніше про наукову школу: Семенюк Е. П., Котляревський Я. В., Мельников О. В. Інформаційно- комунікаційні аспекти формування і функціонування наукових шкіл видавничо-поліграфічної галузі. Наука та інновації. 2016. Т. 12, № 2. С. 71–89. DOI: doi.org/10.15407/scin12.02.071

4 Детальніше про нього: Мельников А. В. Жизнь, отданная полиграфии. Print+. 2012. № 3 (87). С. 43–44.