Відповідний законопроєкт № 9030 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції» зареєстровано в парламенті 17 лютого.

Серед авторів документа, зокрема, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, голова комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайдук, голова парламентського комітету з економічного розвитку Дмитро Наталуха та голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.

«У чинному законодавстві діють норми щодо розливу виноробної продукції лише в скляну тару. Такі норми свідчать про застарілі національні стандарти. У таких економічно розвинених країнах світу, як США, Велика Британія та Франція, розлив вин дозволений у металеві банки з харчового алюмінію, а також кеги з алюмінію та неїржавіючої сталі. Тому, враховуючи сучасну міжнародну практику, пропонується дозволити розлив вина в таку тару», – уточнюють автори законопроєкту в пояснювальній записці до документа. 

Також пропонується скасувати потребу отримувати ліцензії на виробництво алкогольних напоїв для малих українських виробників вина. Замість ліцензування пропонується створити Реєстр малих виробництв виноробної продукції, включення до якого буде підставою для набуття суб’єктом господарювання статусу малого виробника виноробної продукції. 

Законопроєкт № 9030 пропонує усунути низку чинних обтяжливих вимог до матеріально-технічної бази малих виробництв виноробної продукції, оскільки вони закуповують для своєї діяльності сировину українського походження (виноград, плоди, ягоди, мед), що сприяє розвитку агропереробки в країні.

Крім того, передбачається спростити процедуру подання звітності для виробників вин, з нинішньої щомісячної на щорічну, що зменшить бюрократичне навантаження на них. Водночас пропонується зберегти відповідальність малих виробництв виноробної продукції у вигляді штрафу за неподання або несвоєчасне подання звіту, або подання звіту з недостовірними відомостями щодо обсягів виробництва та/або обігу (зокрема імпорту та експорту) алкогольних напоїв. 

Автори законопроєкту наголошують, що документ розроблено, щоб:

  • привести національне законодавство у відповідність до міжнародних практик і сучасних трендів розвитку виноробної галузі;
  • зняти необґрунтовані адміністративні бар’єри для діяльності виробників вин виноградних, плодоягідних та/або напоїв медових;
  • створити сприятливі умови для розвитку малих виробництв виноробної продукції в Україні.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту, на момент його розроблення в Україні налічується лише 26 малих виробництв виноробної продукції, тоді як 2013 р. їхня кількість сягала сотень, а 2018-го – 52. Таким чином, виноробна галузь України — в занепаді, хоча українські виробники на міжнародному рівні демонструють високу якість продуктів та отримують визнання і винагороди. 

«Для прикладу, в Італії малих виробництв виноробної продукції 48 тис., у Франції близько 27 тис., в Іспанії – майже 14 тис., у Грузії – понад 1 тис. Навіть у країнах, де менш сприятливий клімат для виноградарства (або кліматичні умови подібні до України), їхня кількість більша, ніж в Україні.

Так, у Словаччині малих виробництв виноробної продукції понад 28 тис., у Німеччині – близько 10 тис., у Чехії — близько 1,2 тис., у Канаді — 900, у Польщі — 400, у Нідерландах – понад 180 (і ця кількість постійно зростає)», – констатують автори законопроєкту.