Взагалі, у паперових форматів довгий родовід, що бере початок ще в середньовіччі. Їх було безліч, різних і складали по-різному. Вперше співвідношення сторін фігури 1:√2 як найбільш зручне для поділу площі вивів у 1768 р. німецький вчений Георг Ліхтенберг. А ще через кілька століть інженер Вальтер Порстманн запропонував пов’язати співвідношення Ліхтенберга з метричною системою і, взявши за основу площу в 1 метр, встановив як формат А0 — 841×1189 мм. Якщо розділити його навпіл по довгій стороні, утворюється формат А1, потім, при подальшому розподілі аналогічним чином — А2, А3 і, нарешті, А4. Співвідношення сторін залишається незмінним.

Підказана Порстманном концепція здалася переконливою професійній спільноті, була зафіксована інститутом стандартизації, і опублікована в серпні 1922 року в DIN 476. Восени 1923 р. концепцію вперше запроваджено в Управлінні залізницями Німеччини.

Наразі, навіть якщо захотіти, замінити загальноприйняту систему А форматів, швидше за все не вийде. Рідкісні стандарти укорінюються так міцно як цей, не лише у своїй галузі, а й у суміжних напрямках.

На А4 зокрема розраховані стійки для паперів, папки, обкладинки книг, конверти для документів і навіть ящики столу. Більшість журналів, брошур, каталогів, листівок, календарів, постерів та загалом вся паперова поліграфія орієнтована на формати від А6 до А0.

Розміри форматів листових друкарських машин, ширина та коло циліндрів рулонних друкарських машин та робоча ширина папероробних машин також призначені для виробництва продукції А форматів. Є, звісно, ​​як і у всякому правилі, виключення.

Чинний голова Німецького інституту стандартизації Крістоф Вінтерхальтер пояснює феномен DIN 476 його рідкісною комунікативністю та здатністю до впорядкування. «Стандарт, прийнятий для формату паперу, — ранній приклад того, як рішення, досягнуте в результаті консенсусу, виправдало себе і стало успішним у глобальному масштабі. Цей принцип і сьогодні діє у роботі DIN зі стандартизації, допомагаючи за допомогою стандартів вирішувати актуальні проблеми сучасності, такі як захист клімату та цифровізація».