Компанії вже розуміють загальний напрям змін, хоча багато конкретних вимог ще не визначено. Тому PPWR варто сприймати не як одноразову вимогу, яку потрібно виконати, а як частину тривалої трансформації всього ланцюга створення паковання. Відповідно, його дизайн має розглядатися як цілісний і динамічний процес.

Одна з ключових цілей PPWR — до 2030 р. все паковання, що продається на ринку ЄС, має відповідати встановленим критеріям придатності до перероблення. На практиці це складніше, ніж просто вибрати матеріал, який можна переробити.

Вибір матеріалу, конструкція, технічні характеристики, придатність до перероблення, вуглецевий слід, комунікація з покупцем і подальша доля паковання взаємопов’язані. Наприклад, полегшення конструкції зменшує витрати матеріалу, але паковання все одно має захищати продукт. Новий бар’єрний шар може подовжити термін придатності, але його вплив на перероблення також потрібно оцінювати.

Крім того, циркулярність залежить не лише від конструкції паковання, а й від інфраструктури збору та сортування і поведінки споживачів. Тому ці фактори потрібно враховувати вже на початку розроблення нового продукту.

PPWR передбачає поступове посилення вимог і запровадження нових заходів, зокрема офіційних рекомендацій щодо проєктування для перероблення. Це робить регулювання динамічним, а підхід компаній до розроблення паковання має відповідати цій динаміці.

PPWR стимулює використання придатного до перероблення паковання, але його конструкція має враховувати реальні умови. Технічно переробне паковання може опинитися на полігоні, якщо для нього немає відповідної інфраструктури. Важливі збір, сортування, забруднення, покриття, клеї, бар’єри, фарби та поведінка споживача.

За даними Eurostat, у 2023 р. в ЄС утворилося 79,7 млн тонн відходів паковання, або 177,8 кг на одного жителя. Папір і картон становили 40,4%, пластики — 19,8%. Перероблено було 42,1% пластикових і 87% паперових відходів паковання.

Ці показники підсилюють інтерес до паперу та картону, які вже мають розвинену систему перероблення. В рамках ініціативи 4evergreen планується досягти 90% перероблення волокнистого паковання до 2030 року. Однак самої заміни матеріалу недостатньо: важливі також конструкція, покриття, клеї, фарби, бар’єри, сортування та забруднення.

Паковання має не лише перероблятися, а й захищати продукт, ефективно проходити виробництво та логістику, відповідати вимогам магазину й зрозуміло комунікувати з покупцем. Якщо переробне паковання спричиняє пошкодження продукту або додаткові відходи, назвати його сталим рішенням складно.

Ключем до вирішення цих завдань є співпраця між учасниками ланцюга. У MM Group вважають, що найкращі результати дає залучення партнерів уже на ранніх етапах розроблення.

Поєднання знань про матеріали, конструкцію паковання, технології його виробництва, перероблення та вимоги конкретного ринку дає змогу оцінювати всі ці фактори як єдину систему.

Універсального рішення немає: оптимальний варіант залежить від продукту, ринку, логістики, терміну придатності, способу перероблення та вимог бренду. Важливим залишається правильний вибір матеріалу — як первинного, так і вторинного волокна — на основі конкретного застосування та підтверджених даних.

Водночас нові правила ЄС щодо захисту споживачів у межах «зеленого» переходу набувають чинності 27 вересня 2026 року. Вони посилюють вимоги до екологічних заяв і мають протидіяти грінвошингу. Для брендів це означає, що екологічні твердження на пакованні повинні бути чіткими, точними та підтвердженими даними.

PPWR уже став реальністю. Тому компаніям варто переглядати сам процес розроблення паковання, поєднуючи відповідність вимогам, конструкцію, матеріали, виробництво, перероблення та комунікацію. Це дає змогу створювати паковання, яке не лише відповідає нормативам, а й працює в реальних умовах.