Також небезпечною є потрапляння мікропластику і хімікатів у природні системи — фарба з принтерів посилює це забруднення.

Перехід до цифрового друку — це вже значуще зменшення відходів. Друк на запит дає змогу уникнути надвиробництва та складських залишків. Але це лише старт: потрібні глибші інновації по всьому ланцюжку виробництва.

Mimaki використовує LED‑UV принтери (UJF, JFX, UJV), що сушать фарбу менш енергомістко. Порівняно з традиційними, вони споживають:

  • у 5 разів менше електрики, ніж сольвентні принтери;
  • у 8 разів менше, ніж латексні.

Економія ґрунтується на низькій потужності LED-ламп на відміну від металогалогенного обладнання.

84.7 % фарб для графіки сертифіковані Greenguard Gold — це означає, що вони безпечні для повітря в приміщеннях.

Для текстилю застосовують водні пігментні чорнила з сертифікатами OEKO‑TEX ECO Passport та bluesign.

Паперові картриджі SS21 замінили на картонні — це скорочення пластику на ~29 тонн за рік і зменшення CO₂-викидів на 38 тонн.

Trapis — технологія друку без використання води (крім тієї, що міститься в папері), що знижує викиди CO₂. Вона поєднує три елементи:

  • пігментне чорнило;
  • система друку;
  • папір Mimaki Texcol для перенесення зображення через каландр на тканину у безводному режимі.

Новий процес Neo‑Chromato знебарвлює поліестер, що вже один раз був задрукований, щоб його можна було повторно фарбувати або друкувати. Завдяки цьому зменшується забруднення: лише 15 % поліестеру переробляється нині, решта — у смітті.

Підсумки підіб’ємо. Mimaki робить серйозні кроки для сталого друку: від цифрових та LED‑UV рішень, екологічних чорнил і паковання, до безводних технологій текстилю та повторного використання поліестеру.
Щоб рух до «зеленого друку» був справжнім, потрібні:

  • впровадження інновацій без тиску лише через закон;
  • стратегічний підхід та прозорість у діалозі з бізнесом;
  • відповідальність на кожному рівні виробництва.