Поліграфія України має всі шанси для розвитку

10-13 жовтня у Львові відбулася International Packaging Conference, співорганізаторами якої з українського боку стали Кластер поліграфії та видавничої справи та Українська академія друкарства, а з польського – Польське братство кавалерів Гутенберга.

Учасників конференції привітали голова Польського братства кавалерів Гутенберга та компанії Intro Яцек Кузмерчік, голова Кластеру поліграфії та видавничої справи Олексій Шинкаренко, керівник Львівської арт-галереї та Канцлер Українського братства кавалерів Гутенберга Тарас Возняк, за­ступник мера Львова Андрій Москаленко, ректор Української академії друкарства Богдан Дурняк, керівник партнера конференції компанії Flexores Ольга Мудрик.

Зокрема Яцек Кузмерчік подякував за сприяння в організації конференції міській владі Львова, Польсько-українській господарчій палаті, Кредобанку, Heidelberg Ukraine, Konica Minоlta Ukraine, ТзОВ «Репро-студія Діалог», SisTrade, Graficus, Epple, DuPont, Bottcher та іншим компаніям, що долучилися до організації заходу; ЗМІ, що стали інформаційними партнерами International Packaging Conference.

РЕГІОН ДЛЯ БІЗНЕС-МОЖЛИВОСТЕЙ

Представник міської влади Львова Роман Старецький зазна­чив, що Львів – найбільше місто Західної України, із населенням 758 тис., а з околицями – це місто-мільонник.

Представник львівської міської влади Роман Старецький

Тут об’єдналися різні культури та є високим рівень ділової активності. Середній вік львів’ян лише 40 років, й це не дивно, бо тут у 27 університетах та інших інституціях навчається понад 111 тис. студентів, й щороку у навчальних закладах міста отримують дипло­ми майже 30 тис. юнаків та дівчат.

Львівський аеропорт із 1,7 млн пасажирів на рік є повітряними воротами до 37 міст світу.

Львів також є міжнародним діловим центром, де щороку прово­диться 74 міжнародних та 176 національних ділових заходів.

Визначальним для становлення економіки міста було ухвале­не 2009 р. рішення про розвиток Кластерів, які дали змогу розви­ватися декільком ключовим напрямках економіки міста та регіону. Міська влада опікується просуванням брендів Кластерів та спільно з їхніми учасниками шукає інвесторів. Поруч з ІТ-кластером, Кластерами туризму, освіти та креативних індустрій, біотехнологій, деревопереробної індустрії саме Кластер поліграфії та видавничої діяльності став одним з перших у місті. Й сьогодні на­прямок поліграфії та обробки деревини зумовлює до 7% економіки міста на рік.

Багато розповідав Роман про зростання економіки, торго­вельних зв’язків, експорту, е-банкінгу, проекти з покращення інфраструктури міста. Торкнувся Роман Старецький й проектів міської влади зі створення бізнес-центрів, ІТ-парків, промисло­вих підприємств, індустріальних зон, в т.ч. з побудови нових дру­карень.

Яцек Кузмерчік, голова Польського братства кавалерів Гутенберга вітає учасників International Packaging Conference

Керівник Львівської арт-галереї та Канцлер Українського братства кавалерів Гутенберга Тарас Возняк

Заступник мера Львова Андрій Москаленко виступає з вітальною промовою до учасників International Packaging Conference

Голова Кластеру поліграфії та видавничої справи Олексій Шинкаренко вітає учасників International Packaging Conference

Зокрема у львівському регіоні працюють потужні виробницт­ва компаній Fujicura, Carlsberg, Bader, Leoni, Nexars тощо. Серед інвестиційних проектів: CTPark Львів, Інноваційний район IT- парк, LvivTech.City, Бізнес-парк, Конгрес & Експоцентр, підземні паркінгові проекти.

Потішила доповідь Романа Матиса, керівника відділу інвестицій Львівської обладміністрації. Цей фахівець мав власний бізнес, але з інвесторами з Польщі познайомився вже як чиновник. Роман навів слова, що один з таких інвесторів сказав під час зустрічі з колегами: «Ви маєте офшор на кордоні з Україною та не користуєтеся ним». Адже, зазначив Роман, таких умов ведення бізнесу, як в Україні, немає ніде в світі.

При цьому Львівська область має певні переваги, які були в Польщі 20 років тому, напр., енергетичний ресурс та дешеву робо­чу силу. «Львівщина – фабрика Європи», – вважає Матис.

Роман Матис, керівник Департаменту інвестицій Львівської обладміністрації

Департамент, яким керує Роман, намагається знайти в Польщі потенційних інвесторів та переконати їх інвестувати в Україну. Департамент організовує бізнесові заходи, проводить презентації, надає фахові консультації, розробляє «робочі карти».

Звісно торкнувся Роман й питан­ня кадрів для різних виробництв, зазна­чивши, що сьогодні в Україні вони вже недешеві, але доступніші, ніж в Європі. Українські фахівці при цьому є досить кваліфікованими й користуються попитом на ринках праці ЄС.

Чиновник назвав такі перспективні на­прямки інвестицій у Львівській області:

• зелена енергетика;
• туризм (> €500 млн щороку);
• логістика (за три роки буде побудовано 100 тис. м2 площ, потрібно ще 100 тис. м2);
• виробництво;
• агросектор.

ПАКУВАЛЬНА ГАЛУЗЬ ПОЛЬЩІ ТА УКРАЇНИ

Яцек Кузмерчік, у свою чергу, зазна­чив, що Україна має всі можливості для розвитку й надав слово Лешеку Войцику, голові Польської видавничої палати. Лешек розповів про масштабне сьоме видання звіту «Printing Industry & Printing Packaging Market in Poland». Загалом у Польщі працює 9361 друкарня, з яких 92% – мікропідприємства з 1-10 працівниками, 6,3% мають від 10 до 50 працівників, й лише 1,7% – дещо більші за розміром, з 50 та більше працівниками.

Лешек Войцик, голова Польської видавничої палати.

Поліграфічна індустрія Польщі знач­ною мірою орієнтується на експорт (зо­крема, в 2017 р. обсяги експорту продукції, порівняно з 2016 р., зросли на 13,2%). Сталий розвиток експортної складової вла­стивий сегментам видавничої продукції, рекламної поліграфії та, звісно, етикетки й паковання.

Поліграфічна галузь в Польщі має ті ж самі проблеми, що й в Україні. Зокрема, не вистачає кваліфікованих виробників, відповідно, роботодавці змушені постійно підвищувати заробітну плату (на 5,1% у 2017 р., порівняно з 2016 р.). Зростає вартість електроенергії, що теж створює додатко­вий тиск на поліграфію.

Але попри ці проблеми Польща є се­рйозним гравцем у поліграфії в масшта­бах ЄС. Зокрема, загалом у Східній Європі працює в друкарській галузі 148 тис. осіб, з яких 50 тис. – на польських підприємствах. Обсяг виробництва у поліграфічній галузі Польщі, за підсумками 2017 р., стано­вив $9,9 млрд, а за обсягами експорту друкованої продукції Польща займала 7 місце в Європі. Далі промову виголосив голова Клубу пакувальників України та головний редактор журналу «Упаковка» Валерій
Кривошей.

Голова Клубу пакувальників України та головний редактор журналу «Упаковка» Валерій Кривошей

Ректор УАД Богдан Дурняк вітає учасників International Packaging Conference

Він нагадав, що незалежній Україні в спадок від СРСР лишилася тяжка спад­щина – у перерахунку на одну люди­ну лише 10 кг продуктів пропонувало­ся в упакованному вигляді (порівняно з 180-230 кг в розвинутих європейських країнах). Сьогодні в Україні працює понад 2000 компаній з виробництва пакувальної продукції, які мають понад 300000 працівників.

У нашій країні, за словами Кривошея (мал. 1), виготовляються понад 60 тис. т полімерів та плівок на рік (>100 вироб­ництв), мішки з полімерних матеріалів, термоформоване паковання (≈ 20 ви­робництв), відра, каністри, бочки. Налагоджено виробництво картону та паперу – переважно на макулатурній основі – ≈ 900 млн м2 гофрокартону. Обсяг виготовлення скляного пакован­ня становить до 2,5 млрд пляшок та 700 тис. банок на рік, залучення іноземних інвестицій у цю галузь дало змогу на 25-30% полегшити скляне паковання та зміцнити його).

Якщо на початку дев’яностих в Україні практично не було підприємств з виго­товлення пакувальних машин, то сьогодні ≈ 30 компаній виготовляють 2,5-3 тис. одиниць пакувальних агрегатів на рік.

Однією з найважливіших проблем пакувальної галузі лишається наявність потрібної сировини та її переробка.

Серед проблемних питань розвитку пакувальної індустрії в Україні доповідач назвав:

• потребу залучати іноземну сировину для виробництва паковання з паперу, картону, гофрокартону, полімерів, оло­ва, алюмінію;
• відсутність законодавчої бази, адаптованої до норм ЄС;
• застарілу нормативну базу, яка за більшістю вимог поступається нормам зовнішніх ринків, СОТ, ЄС;
• відсутність національної системи пере­робки пакувальних відходів (брак маку­латури та скла на переробку).

РОЛЬ ФІНАНСОВИХ ІНСТИТУЦІЙ У РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКО- ПОЛЬСЬКИХ СТОСУНКІВ

З наступною промовою виступив Сергій Шейка, керівник центру українсько- польських зв’язків KredoBank. Ця устано­ва вже 28 років працює на українському банківському ринку.

Сергій Шейка, керівник центру українсько-польських зв’язків KredoBank

Акціонером цієї фінансової устано­ви є Польський державний банк PKO Bank Polski, один з лідерів польського банківського ринку в роздрібному та кор­поративному банкінгу, який починаючи з 2006 р., здійснив найбільші інвестиції до банківської сфери України. Філії KredoBank діють у кожній області України, зага­лом в Україні працює 94 відділення, 60% з яких – у Західній Україні. Банк входить до ТОП-7 українських банків за обсягами фінансування нових проектів.

Сергій Шейка відзначив, що після рецесії економіка України вже другий рік зростає. Зокрема зростання ВВП у 1-му кв. 2018 р. склало 3,1%, а у 2-му кварталі при­скорилося до 3,8%.

Вплинуло на це зростання державно­го споживання (+11%) та інвестицій (+14%). За підсумками 2018 р. прогнозується зростан­ня ВВП на рівні 3,5%, що стане найкращим показником за останні 7 років.

Поданий Урядом до Парламенту про­ект Держбюджету на 2019 р. передбачає зростання ВВП на 3,0% за інфляції у 7,4% та курсі UAH/USD на кінець року на рівні 29,4. Доходи бюджету згідно з проектом вперше перевищать 1 трлн гривень.

Але на тлі стабілізації національної ва­люти та стабілізації банківського сектора темпи зростання економіки не є достатніми, адже в країні залишається високим рівень інфляції.

У серпні 2018 р. в місячному вимірі рівень цін не змінився (після дефляції у липні у –0,7%), а в річному вимірі інфляція збере­глася на рівні 9% (8,9% у липні). Зниженню інфляції сприяло уповільнення росту цін на продукти харчування. Водночас зроста­ли ціни на пальне (+19,5%), адміністративно- регульовані тарифи, зокрема, відновилося зростання цін на імпортні товари внаслідок девальвації гривні. На 2018 р. НБУ вважає актуальним прогноз до 8,9%; при цьому по­вернення інфляції в цільовий діапазон НБУ очікує не раніше середини 2019 року.

Оскільки 40% компаній з польськи­ми інвестиціями, що працюють на теренах України, обслуговуються в KredoBank, ство­рено окремий центр українсько-польських зв’язків.

Обсяги торгівлі між Україною та Польщею збільшуються, зазначає Сергій Шейка. Так Польща займає 2 місце як ек­спортний партнер України та 4 як партнер з імпорту (мал. 2).

Малюнок 2. Обсяги торгівлі України з Польщею, млн €

Відповідно, KredoBank цього року обслуговує 10,8% операцій від загально­го обсягу торгівлі з Польщею, в т.ч. 10,9% операцій з експорту.

Директор ТЗоВ Репростудія «Діалог» Петро Заремба та менеджер «Уніпринт» Михайло Бельський

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВИРОБНИК МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ФЛЕКСОГРАФІЇ

Ольга Мудрик, директор компанії Flexores (партнера конференції) зазначила, що продукти, які виробляє її компанія в Україні, є достойною альтернативою імпортних. Коли Flexores по­чинала працювати на ринку України, єдиним виробником фарб на ньому була компанія Planeta Ink.

Ольга Мудрик, директор компанії Flexores (партнера конференції)

Що ж до Flexores, то упродовж 8-9 років компанія здійснила шлях від імпортера до виробника товарів для поліграфії в Україні на власному виробництві.

У 2010 р. Flexores побудувала виробництво з виготовлення друкарських фарб, придбала новітнє на той час устаткування – фарбові млини, розривні машини, обладнання для розмільчення часточок фарби, спектроденситометри тощо. Сьогодні підприємство потенційно може виготовляти 11 тис. т фарб для флексографії на сольвентній основі, проте реальні обсяги виго­товлення та продажів становлять 3 тис. т. Нещодавно Flexores опа­нувала випуск монтажних стрічок для флексографії. Найближчим часом заплановано побудувати завод з виготовлення фарб на водній основі для флексографії.

Щороку у виробничих лабораторіях Flexores здійснюється по­над 20000 складних хімічних аналізів, що дає змогу розробляти новітню продукції та виконувати найскладніші запити клієнтів.

Flexores спирається на 30-річний досвід свого партнера компанії Texachem – виробника спеціальних поліуретанових смол, що дають змогу одержувати фарбу, стійку до агресивних клейо­вих систем.

Отже, маючи певні конкурентні переваги, Flexores зайняла до 44% вітчизняного ринку фарб для флексографії, продукцію компанії представлено також на ринках Болгарії, Польщі, Росії.

GALLUS – ВІДПОВІДЬ ВИМОГАМ РИНКУ

Генеральний директор компанії «Гейдельберг Україна» Володимир Місіюк у своєму виступі розповів про обладнан­ня Gallus, що в усьому світі стало стандартом для провідних виробників етикетки та паковання. В рамках цих друкарських си­стем об’єднуються всі процеси, потрібні для виготовлення якісного паковання або етикеткової продукції: від розмотування, цифрових та аналогових способів друку, до різноманітних способів опоряд­ження друкованої продукції (мал. 3).

Генеральний директор компанії «Гейдельберг Україна» Володимир Місіюк

Малюнок 3. Усі процеси в одній системі.

Володимир Місіюк розповів про різні сегменти виготовлення етикеткової продукції й про те, в яких галузях промисловості ко­ристуються попитом етикетки з високою доданою вартістю (мал. 4).

Малюнок 4. Додана вартість етикеток для різних галузей промисловості

Володимир навів певну статистику, пов’язану із розподілом ринку етикеток за технологією нанесення у відсотках (мал. 5, 6).

Світовий попит на етикетки сягне в 2019 р. $57 млрд, при цьо­му лідером лишатиметься Азія із 37% від загальної кількості спожи­вання, надалі – Європа (29%) та США (25%).

Отже, ринок друку самоклеїльної етикетки досить перспектив­ний, і в Heidelberg є відповідь:

• Gallus Smartfire (цифрова машина початкового рівня, з шириною друку 220 мм, ламінуванням та вісічкою),
• лінія для виробництва етикетки Gallus Labelfire (мал. 7) (для більш складних завдань, перед секціями цифрового друку загаль­ною кількістю вісім для нанесення білої фарби розташовано флексосекцію, машина друкує з роздільною здатністю 1200х1200 dpi);
• Gallus Labelmaster (для традиційного друку етикетки, базова модульна машина флексодруку з коротким протягом полотнища, камерою для економії фарби, з можливостями конфігурування під різні бізнес-моделі);
• Gallus TCS 250, Gallus ECS 340 (початкового рівня) та Gallus RCS 430 (що відповідає всім вимогам виробників).

 

Малюнок 7. Gallus Labelfire для промислового цифрового виробництва

ВЗАЄМОДІЯ В СИСТЕМІ В2В

Пауло Сауто з компанії SisTrade розповів про можливості технологій, які можна впровадити в системі комунікацій В2В. SisTrade розробляє мультиплатформенні системи взаємодії для різних систем та браузерів, що дають змогу розробити ефективні процеси взаємодії в різних галузях промисловості.

Пауло Сауто (SisTrade)

Відповідно, продуктам SisTrade властиві всі ознаки автомати­зованих систем. Наприклад, можливість здійснювати керуючі дії. Припустимо, за допомогою системи Andon Board кожний працівник може побачити на екрані себе, й якщо він позначений черво­ним кольором, швидко виправити помилки. А спеціальні системи сповіщення надають працівникам вказівки, на основі яких можна визначити, що робити далі, у певний, найкращий для цього момент часу.

Загальна ефективність та результативність, підкреслив Пауло Сауто, досягаються завдяки ефективній роботі обладнання (а сформувати уяву про його ефективність можна на основі певних індикаторів, розроблених SisTrade).

Технології SisTrade дають змогу імітувати продукт у доповненій реальності, симулювати та перевіряти припущення, надсилати клієнтам візуалізовані зображення продукту тощо.

ФОРМИ ГОСПОДАРЮВАННЯ НА РИНКУ ПОЛЬЩІ

Михал Курилек (Czarny, Budny & Co) зазначив, що юридична компанія, яку він представляє, працює з багатьма клієнтами на поліграфічному ринку. У глобальному світі не існує кордонів, тому Czarny, Budny & Co працює з клієнтами з різних країн, не поділяючи їх за географічним принципом. Компанія надає послуги з реєстрації фірм, проведення зборів, розробки регламентів.

Михал Курилек (Czarny, Budny & Co)

Як зазначив доповідач, у польському податковому законодавстві постійно відбуваються зміни, тому для оптимізації бізнесу на ринку постійно відбуваються трансформаційні процеси – друкарні об’єднуються, ліквідуються тощо. Звичайно, найбільша кількість ліквідацій та банкрутств польських друкарень відбувалася на початку дев’яностих. Нерідко новостворені комерційні друкарні поглинали державні підприємства. Процес триває й наразі, але він став менш динамічним.

Михал Курилек розповів про особливості роботи різних видів компаній на польському ринку. За організаційно-правовою формою їх можна поділити на приватних осіб та комерційні представництва.

Перспективною формою Михал Курилек назвав командитні то­вариства, коли один з учасників відповідає всім майном, а інший лише майном, яке обумовлено в угоді. Як правило, у таких товари­ствах один учасник – ТОВ, який й бере на себе всі зобов’язання, а решта учасників можуть працювати за меншою ставкою соціального внеску.

Популярними формами ведення господарської діяльності є та­кож ТЗоВ та АТ, які можуть випускати облігації, що не оподаткову­ються податком на цивільно-правові дії. Михал

Після кофе-брейку роботу конференції було продовжено у двох потоках: флексографія (модератори – Ольга Мудрик та Ивона Малановська) та складного картону (модератор – Олексій Шинкаренко). Відповідно, ми відвідали перший «потік».

ШЛЯХ ДО УСПІХУ З РОЗШИРЕНИМ ОХОПЛЕННЯМ КОЛЬОРОВОЇ ГАМИ

Стівен Акко з компанії GMG розповів про особливості дру­ку з розширеним охопленням кольорової гами (йдеться як про друк з додатковими кольорами, так і про друк фіксованим набо­ром кольорів, а взагалі можливі терміни, що мають дотичність до друку з розширенним охопленням кольорової гами – Fixed palette printing, Expanded (Extended) gamut printing, Multicolor printing, N-color printing, Hi-fi printing тощо).

Стівен Акко з компанії GMG

GMG працює на ринку понад 30 років, має 12000 інсталяцій ПО, дослідницькі центри, проводить вебінари.

Друк з розширеним охопленням кольорової гами використовується для виготовлення видавничої продукції, картон­ного та гнучкого паковання, етикеток, у цифровому друці.

Стівен Акко розповів про кроки до успішного друку з роз­ширеною кольоровою гамою (мал. 8, 9).

Малюнок 8. Кроки до успішного друку з розширеною кольоровою гамою

Малюнок 9. Шлях до успішного друку з розширеною кольоровою гамою

Пробні відбитки – це додаткові витрати. Власне мета GMG – по­чинати вимірювання, щоб спрогнозувати результат. Стівен Акко продемонстрував різні методи розширення кольорової гами (мал. 10), а також зупинився на переважному виборі кольорів для друку з розширенним кольоровим охопленням.

     

Малюнок 10. Методи розширення кольорової гами за рахунок використання насичених фарб.

Стандартне поєднання: Or (можливі Pantone Warm Red C, Pantone Red 032C) + Gr + V (також відтінки фіолетового – Pantone Reflex Blue C, Pantone 072C). Важливо визначити характеристики машини та послідовність нанесення кольорів.

Стівен Акко зупинився також на таких аспектах друку з роз­ширеним кольоровим охопленням як характеризація друкарської машини, оцінка кольорового охоплення, створення профілю для сепарації.

Підсумовуючи свій виступ, Стівен Акко зазначив, що друк із розширеною кольоровою гамою може покращити якість друку та знизити витрати друкарні, але його впровадження збільшує заван­таження друкарні й потребує спеціальних знань.

АЛГОРИТМ ПІДГОТОВКИ ДО ЯКІСНОГО ВІДТВОРЕННЯ КОЛЬОРОВОЇ ГАМИ ПРИ ДРУЦІ З РОЗШИРЕНИМ ОХОПЛЕННЯМ.

На етапі препресу треба:

• передбачити точне рішення для корекції кольорів із широким діапазоном і прозорим нанесенням змішаних кольорів;
• перевірити принтери/профілі, веріфікувати принтери/профілі;
• передбачити особливості відтворення зображення з використанням розширенного кольорового охоплення.

На етапі друку результат залежить від:

• вибору методу друку з розширеним набором кольорів, субстрату, пластин (у флексодруці);

• методу друку (кількості секцій, реєстрації, послідовності).

Малюнок 11. Кількість кольорів, які можна відтворювати різними методами друку з розширеним кольоровим охопленням

РИНОК КОРОТКИХ НАКЛАДІВ ЕТИКЕТКИ В УКРАЇНІ МАЄ ЗНАЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ РОЗВИТКУ

Директор з маркетингу Konica Minolta Ukraine Євген Шиляєв розповів про те, яким Konica Minolta бачить ринок виробництва етикетки в Україні. Оскільки основні тези цього виступу ми наво­димо в матеріалі про семінар «Инновации в упаковки на выстав­ке Rex», торкнемося цікавих моментів, які публічно були озвучені вперше.

Зокрема, впродовж трьох років Konica Minolta продала на ринку понад 250 рулонних машин для виробництва етикет­ки (сьогодні це AccurioLabel 190). Незабаром таку машину буде інстальовано в харківській друкарні, що раніше спеціалізувалася на цифровому друці рекламної продукції, але вирішила змінити на­прямок діяльності.

Як ми вже писали, щоб спростувати основний аргумент, який лунає під час перемовин з потенційними покупцями AccurioLabel 190 – «Дорого»), Konica Minolta Ukraine створила умовну ре­кламну агенцію «Промоелемент» із власним сайтом, адресами електронної пошти, фірмовим стилем тощо. Ця агенція надіслала пропозиції щодо виготовлення типової етикетки трьома різними накладами 83 гравцям ринку виробництва етикеткової продукції (інформацію було взято з відкритих джерел – галузевих довідників та Інтернету).

Здивував представників Konica Minolta Ukraine навіть не рівень відгуку на пропозиції (після кожного контакту полови­на респондентів не вважала за потрібне відповісти), а скоріше різниця між ціновими позиціями (подеколи – удвічі) на «високо кон­курентному» ринку.

Більшість учасників «тендеру» не ініціювали процес переговорів, тобто не запропонували покращити макет чи не намагалися продати додаткову постдрукарську обробку. Лише одна друкарня після спілкування тривалістю півгодини відмовилася від друку накладу, зазначивши, що «ці тиражі для нас занизькі, але коли настане черга нормальних накладів, приходьте». Обмежена кількість друкарень намагалася пояс­нити, що знижка неможлива (бо не було навіть попередньо­го досвіду роботи з агенцією), а решта охоче надавала досить значну знижку.

«Отже, – зробив висновок Євген, – ринок коротких накладів самоклеїльної етикетки в Україні – пустий та низькоконкурентний, і має величезний потенціал для розвитку».

ІНШІ ПРЕЗЕНТАЦІЇ

Ласло Замай з компанії Taghleef Industries, що виробляє поліпропілен та біокомпозитні плівки, у своєму виступі зазна­чив, що з 25,8 млн т відходів на планеті переробляється лише 30%. Щоб не завдавати шкоду планеті, її мешканцям слід змінити споживчі звички:

• зберігати вартість ресурсів;
• зменшувати кількість викидів вуглецю;
• зменшувати кількість відходів.

Taghleef Industries пропонує мономатеріали, що надійно захи­щають вміст паковання, з чудовими бар’єрними властивостями.

Фабіо Феррарис з компанії Texachem, виробника ламінатів, клеїв та поліуретанових матеріалів з обігом €25 млн розповів про наукові дослідження компанії, її продуктову лінійку

Фабіо Феррарис з компанії Texachem

Петер Бласко з компанії Soma розповів про виробничу програ­му компанії для друку на картоні, гнучкому пакованні, поліпропілені.

Модульний дизайн дає змогу робити машини Soma розумними, пристосовувати до індивідуальних потреб клієнтів. Технічні харак­теристики машин Soma наведено у табл. 1.

«Неважливо, наскільки швидка машина, важливо, як перейти з одного завдання до іншого», – зазначив Петер.

Петер Бласко з компанії Soma

Про вали та гільзи Rossini аудиторії розповів представник компанії Grafikus. Rossini заснована в 1928 році в Мілані (Італія), як виробник друкарських валів. У 1978 р. сьогоднішній власник Феліче Россіні винайшов революційний рукав Speedwell для гли­бокого друку та ламінування та відкрив двері на міжнародний ринок. Сьогодні в компанії 450 співробітників, 7 виробничих по­тужностей у 6 країнах і на 4 континентах

Таблиця 1. Технічні характеристики машин Soma

Номенклатура підприємства за напрямком матеріалів включає:

• Speedwell Sleeves та гумові валики;
• Рукава для флексографії, глибокого друку & офсета;
• Адаптери;
• Повітряні мандрилі.

Rossini пропонує декілька груп друкарського обладнання:

• Rossini Evolution – революційна автоматична система очищення для флексомашин з центральним друкарським циліндром;
• RS-Storage System – оригінальна система зберігання валиків, розроблена компанією Rossini для своїх продуктів, можуть також зберігатися анілоксові валики;
• Prima – шліфувальна машина.

Спеціальні гумові сполуки Rossini доступні у вигляді Speedwell sleeve та на сталевих валиках для різних застосувань:

• натяжний валик у глибокому друці;
• трансферні вали для ламінаторів;
• спрямовувальні, друкувальні, дозувальні валики;
• притискувальні валики у безсольвентних ламінаторах, для засто­сування в горячому ламінуванні;
• притискувальні ролики в екструдерах та машинах для покриття силіконом.

Rossini пропонує декілька різновидів гільз для флексографічних циліндрів, кожна з яких має власне призначення.

Air Carrier – стандартний адаптер з поверхнею з вуглецевого волокна для стандартних конструкцій, без проблем зі вібрацією та швидкістю до 350 м/хв.

Carbobridge – виготовлений з високомодульного вуглецево­го волокна, алюмінієвими фланцями та сталевим захисним кільцем із вбудованим гніздом. Створений для зниження вібрації та для високошвидкісного друку.

DUPONT ЕВОЛЮЦІОНУЄ РАЗОМ З РИНКОМ

Томаш Нойжевські розповів про останні зміни у компанії DuPont, що об’єднується з Dow Chemicals. При цьому напрямок Advantage Printing збереже назву DuPont.

Томаш Нойжевські (DuPont)

Томаш представляє відділ Electronic & Imaging – можливо, єдиний, що повністю ґрунтується на знаннях та патентах DuPont.

Крім флексопластин, компанія пропонуватиме чорнила – на­самперед, для друку на текстилі та легкої промисловості.

Серед тенденцій ринку друкарських послуг Польщі Томаш виділив:

• збільшення попиту на паковання внаслідок зростання населен­ня, рівня освіти, достатку;
• підвищення ефективності при одночасному зниженні витрат (ско­рочення накладів);
• активні інвестиції в сектор паковання з боку інвестиційних фондів;
• нові постачальники для ринку паковання, витратних матеріалів, машин (цифрове друкування, флексодрук)

На розвинених ринках відбувається зростання вживання пако­вання на 1-1,5% (у Німеччині та країнах Бенілюксу на 2,5%). Стабільна ситуація – у Великобританії, Франції та країнах Скандинавії. Знижується споживання паковання в Італії, Іспанії, Португалії та Греції.

За обсягом виробництва паковання Польща посідає 5-е місце в Європі (разом з Італією). Паковання для продуктів харчування складає близько 72% всього ринку регіону.

Й попри ускладнення з отриманням дотацій в ЄС попит на пако­вання дедалі зростає. Як і дехто з попередніх доповідачів, Томаш говорив про кадрову кризу, тому учасники ринку паковання або перекваліфіковують фахівців або беруть взагалі без досвіду.

На польському ринку флексографічного друку працює приблизно 200-250 суб’єктів. Міжнародні групи, що вихо­дять на польський ринок, купують польські друкарні. 63% флексографічних компаній продають свою продукцію за кордон, 89% флексографічних компаній бачать можливість приймати за­мовлення від інших технологій.

Найбільші інвестиції у наступні роки очікуються у напрямках флексографічного друку та цифрового друку. Цікаво, що в Польщі друкарні флексографічного друку конкурують з друкарнями гли­бокого друку (співвідношення становить 41/57%, скажімо, на рин­ку Південної Америки це співвідношення 25/75%), що спричиняє потребу флексографічним друкарням дбати про впровадження інноваційних технологій до друкарської підготовки та друку.

За умови постійного скорочення довжини накладів DuPont ро­бить чимало для покращення работи друкарень й пропонує на ринку:

• пластини для різних напрямків флексографічного друку;
• флексографічні гільзи;
• інноваційні технології, напр., плосковерхих вбудованих цяток;
• широкий асортимент пристроїв для сольвентної обробки, лазер­ного гравірування, монтажу друкарських форм, різання кліше тощо.

СПІВПРАЦЯ ВКРАЙ ВАЖЛИВА

Друга частина конференції відбулася 12 жовтня в Українській академії друкарства, де спільно з іноземними учасниками, участь у конференції взяли також викладачі та студенти академії. Відбулося 2 пленарних засідання та 4 воркшопи, на яких розглядалися пи­тання розвитку паперово-картонного, полімерного, металевого та скляного паковання.

Після вітальної промови проректора з наукової роботи УАД Ярослава Угрина виступив Даріуш Кузьміна, заступник дека­на факультету журналістики Варшавського університета. Він за­значив, що саме у Львові розташований найбільший в Східній Європі та практично єдиний спеціалізований навчальний заклад з підготовки фахівців для поліграфії – Українська академія дру­карства.

Даріуш Кузьміна, заступник декана факультету журналістики Варшавського університета

Скажімо, в Польщі такого спеціалізованого навчального закла­ду немає – є лише окремі факультети – тому співпраця з УАД вкрай важлива й може врешті-решт сприяти створенню спеціалізованого навчального закладу в Польщі, де працює чимало фахівців, що закінчили або викладали в УАД.

Для гостей з Польщі участь у International Packaging Conference – цікавий досвід, бо захід поєднав практиків та науковців. Так само постійно поглиблюється й співпраця між Варшавською політехнікою та бізнесом, щоб наблизити середовище науковців до практиків поліграфічного виробництва.

Марек Рошек представляє польську асоціацію виробників картонного паковання Ecma Poland

KARTONOWE ВОРОГУЄ З ПЛАСТИКОМ

Марек Рошек представляє польську асоціацію виробників картонного па­ковання Ecma Poland, що намагається донести до учасників ринку знання про цей вид промисловості. Входження на ринок ви­робництва паковання за європейськими мірками недо­роге. А от сформувати спільну мету – пропагувати картон­не паковання на протива­гу пластиковому, що більше, на думку Рошака, зашкоджує довкіллю – справді важко. «Для нас спільний ворог – пластик», – зазначив Марек.

Щоб втілити мету Ecma, було створено проект Kartonowe – надати йому конкретного змісту вдалося за участі професора Кузьміни. Саме факультет бібліології допоміг цю ідею вивести на ринок, представити широкому загалу та знайти форму комунікації.

Малюнок 12. Візуалізація проекта Kartonowe        Малюнок 13. Сьогодні така реклама видається дикою

Автори ініціативи вирішили протиставити світ картонного та пла­стикового паковання.

За словами Марека Рошака, добре відомо, що пластик обтяжливий для довкілля. «Спосіб нашого життя можна назвати «викидання», ми постійно продукуємо відходи», – зазначає фахівець. Марек про­демонстрував рекла­му з 50-х років (мал. 13), яка походить з США й сьогодні виглядає неоднозначно: «Усі найкращі речі (дити­на) з’являються на світ у целофані» – «Треба обережно ставитися до того, що ми рекламуємо», – підкреслив Рошак.

У Польщі досить розвинуто сортування сміття, але сортування – це ж не переробка. Актуальним лишається питання, як підходити до рециклінгу пластику?

У популяризації ініціативи Kartonowe асоціація Ecma почала з дітей, учнів та студентів, а також блогерів та журналістів. Вибирати картонне паковання модно, стильно та екологічно, – стверджують в Ecma.

Категорично заперечив доповідачеві Валерій Кривошей. Він зазначив, що паковання має право на життя, коли не перешкоджає довкіллю. А картонне паковання, яке подібно до пластиково­го проходить тривалий цикл переробки (деревина – целюлоза – папір – картон vs нафта – етилен – поліетилен – плівка) склад­но назвати аж надто екологічним. На думку Кривошея, паковання з картону значно менш екологічне, ніж полімерне. Адже його ви­робництво потребує більше енергії, більше води, значних витрат на транспортування, а сам картон містить масу хімічних домішок.

Втім Валерій погоджується, що будь-яке паковання потрібно збирати та переробляти й створити для цього певну систему.

Дещо пізніше, до речі, виступив Ханс ван Шайк, директор з маркетингу EKMA (European Carton Making Assotiation), який розповів про специфіку роботи організації. Він зазначив, що у дигіталізованому світі паковання теж стає дедалі розумнішим: до його складу включають, приміром, зчитувальні пристрої. Або па­ковання для ліків може сповіщати хворому, коли саме їх приймати.

Ханс ван Шайк, директор з маркетингу EKMA (European Carton Making Assotiation)

Важливо, щоб споживачі та представники індустрії розгляда­ли паковання не як відходи, а як засіб для максимального ступеня зберігання продукції.

«Картон – найкращий пакувальний матеріал, але це ще треба довести», – зазначив Ханс ван Шайк.

Ханс розповів, що чимало країн світу (тенденція розпочалася в Австралії та поширилася на Європу) прагнуть переходити до мак­симально дешевого паковання цигарок, щоб не спонукати людей до паління. Сьогодні максимальне дешеве паковання для цигарок в деяких країнах вже законодавча норма. На черзі паковання для фастфудів.

Ханс ван Шайк торкнувся також складових питання «Сталий розвиток»:

• використовуйте матеріали розумним чином;
• грамотно викидайте папір та картон, щоб їх можна було викори­стати для подальшої переробки – переважну частку вмісту кар­тону можна переробляти – у Європі до 80%...

EKMA проводить міжнародні конгреси. Останній відбувся цьо­го року в Ризі, наступний заплановано наступного року на Мальті.

СУЧАСНЕ ПАКОВАННЯ – ЧУДОВА АЛЬТЕРНАТИВА ДЛЯ АФРИКИ

Пітер Хорман (компанія Flexofit) розповів про досвід популяризації сучасного паковання в Африці та в деяких азійських країнах. Цікаво, що Товариство кавалерів Гутенберга готує фахівців з виготовлення пластикового паковання для країн Африки.

Пітер Хорман (компанія Flexofit)

Хорман зазначив, що Африка сприймається насамперед як ри­нок для розважальної індустрії, інші асоціації – корупція, голод, етнічні війни тощо. Але є й справжній, за висловом Пітера, океан альтернатив: отже, хто до цього океану потрапить першим, тому пощастить.

Звичайно, пакувальна галузь в Африці сьогодні не досить роз­винута, але власники брендів прагнуть вийти на ринки цього кон­тиненту.

Цікаво, що в африканських країнах вистачає й власних брендів, які теж потребують розвитку. Тому не дивно, що па­кувальна індустрія Африки вже сьогодні оцінюється в $200 млрд із щорічним зростанням 4-6%. А в Кенії та Нігерії зростан­ня ще більше. Фактично Flexofit виконує функції посередника між місцевими виробниками та міжнародними сателітними компаніями.

Прагнучи підвищити рівень обізнаності національних виробників гнучкого паковання в африканських країнах, Flexofit постійно організовує конференції, залучає цікавих спікерів з компаній, що обіймають лідерські позиції на світовому ринку. Є певна проблема – власники африканських друкарських компаній не інвестують в працівників, бо побоюються, що ті накивають п’ятами.

Але все одно лише останнім часом Flexofit провела конференції в Гані, Кот д’Івуарі, Намібії, Сенегалі, Уганді, ЮАР, заплановані заходи в Єгипті, Марокко, а з країн Азії – у В’єтнамі, Саудівській Аравії, на Філіппінах.

Ставши у 2016 р. лицарем кавалерів Гутенберга, Flexofit заснувала SAGA – аф­риканську філію кавалерів Гутенберга. Під егідою цієї організації перший семінар відбувся 1 вересня цього року в Кенії. Захід підтримали компанії-виробники етикетки, гофропаковання та гнучкого паковання, які чудово розуміють: менше помилок у роботі – менше сміття.

ПРИБУТОК = ВАРТІСТЬ – ВИТРАТИ

Пауль Кріппс з компанії EFI згадав, як 15 років тому на ринку Польщі компанії знаходили ніші й шли уперед, дехто при цьому зазнавав фіаско. На ринкові зміни впливають новітні технології, що сприя­ють формуванню попиту, але впровад­ження технологій завжди пов’язане зі змінами. А швидкі зміни будь-що передба­чають більші витрати. Цифрові технології дають змогу компаніям розвиватися, а можливості з’являються, якщо використо­вувати іновації. Власне нинішню ринкову ситуацію в EFI сприймають як можливість для прибутку.

EFI зосереджена на багатьох аспектах – роботі з клієнтами, логістиці, транспорті, системі підготовки продукту.

Як зазначив Пауль Кріппс, зміна спо­живчих потреб «стискає» вартість бази. Отже, вигіднішими стають складні завдан­ня (мал. 14)...

Малюнок 14. Вигіднішими стають складні завдання

Пауль Кріппс розповів про намір EFI створити на базі флагманської машини для роботи з гофрокартоном EFI Nozomi C18000 устаткування для друку гнучкого паковання.

Компанія почала бізнес в України 13 років тому, за час, що минув, декілька разів було змінено технологію роботи з клієнтами.

ВОРКШОП ПО РОБОТІ З КАРТОНОМ

Далі конференція пройшла у чотирьох воркшопах, два з яких було присвячено гнучкому пакованню, а два – картонному. Як зазначив Яцек Кузмерчік, організаторам цікаво було побачити, як молодь реагувати­ме на інформацію про інновації. «Чи може­те ви передати знання молоді? Обгорніть їх турботою. Допомогайте викладачам, бо інакше наших зусиль вистачить», – звер­нувся Яцек до присутніх.

Ми відвідали один з воркшопів, присвя­чених роботі з картоном.

Першу доповідь тут зробив Яцек Янош з компанії Grafikus, що розповів про специфіку вузькорулонного офсетного устаткування Miyakoshi.

Директор з маркетингу компанії Konica Minolta Ukraine Євген Шиляєв розповів про часи цифрових трансформацій, коли всі компанії рухаються вперед, але всі трансформації закінчуються на етапі дру­ку. Адже з постдрукарською обробкою все дещо складніше, бо завжди треба заклада­ти вартість оснащення.

Директор з маркетингу компанії Konica Minolta Ukraine Євген Шиляєв

Євген зазначив, що в магазині лю­дина має досить обмежений час (до 2 с згідно деяких спостережень), щоб обрати потрібний товар на полиці. В продукту знач­но більше шансів, якщо в нього аутентич­не паковання, яке ніхто не копіює. Адже продажі відбуваються не через логіку, а через почуття.

Євген навів приклад преміальної зубної пасти Colgate, виробники якої за раху­нок яскравого паковання з фольги за три місяці стали справжніми лідерами рин­ку. Подібний успіх очікував й на виробни­ка приналежностей для гоління Gillette – яка крім яскравого паковання ще й позиціонування вірне обрала. Паковання іншого продукту – білого вугілля Zantac – закликало споживачів боротися з печією й у такий спосіб збуджувало їхні емоції.

Далі Євген звернув увагу присутніх на бейджі учасників конференції, опоряджені з використанням MGI 3DS Varnish & iFoilS у друкарні «Карбон-Сервіс»: при накладі у 150 прим. вони, крім вибіркового лаку­вання, мають тиснення фольгою, яке при використанні традиційних технологій тис­нення не біло б доречним. Та й вибіркове лакування виглядає доречнішим, ніж в тра­фаретному друці.

Konica Minolta Ukraine співпрацює з «Карбон-Сервіс» з 2010 р., сьогодні діє 11 клік-контрактів на обслуговування облад­нання. Й на подальші питання модератора воркшопу Олексія Шинкаренка відповіли власник друкарні «Карбон-Сервіс» Юрій Якимчук та комерційний директор Катерина Смєхова.

Йшлося, скажімо, про те, чи можли­во прорахувати перспективи повернення інвестицій, оцінити ємність ринку у випад­ку з інсталяцією MGI 3DS Varnish & iFoilS. Юрій пояснив, що перш ніж придбати MGI 3DS Varnish & iFoilS, представники друкарні декілька діб поспіль по 6 годин тестували його у польському демозалі Konica Minolta, щоб напевно вирішити встановити таку машину в своїй друкарні. До речі одну з робіт, яку «Карбон-Сервіс» надрукував під час тестувань MGI 3DS Varnish & iFoilS у Польщі, на внутрішньому конкурсі Konica Minolta було визнано однією з най­кращих, й тепер вона демонструється у Польщі, Франції тощо.

Були, звичайно, й певні підрахунки, але MGI 3DS Varnish & iFoilS ніколи не розглядалася власником «Карбон-Сервісу» як окремий бізнес або як інструмент для того, щоб стати найбільшими та най­кращими.

З-поміж переваг технології цифрового опорядження друкова­них відбитків на MGI 3DS Varnish & iFoilS Катерина Смєхова на­звала «вау-ефект» та високий ступінь оперативності (клієнт одразу може побачити результат та за потреби переробити макет для по­кращення продукції).

Клієнтами «Карбон-Сервісу», як відомо, здебільшого є рекламні агенції та невеликі друкарні, які власне й мають доне­сти до кінцевих споживачів переваги роботи з машиною. «Карбон- Сервісу» доводиться формувати ринок разом з Konica Minolta: «Хто перший встав, того і тапки», – зазначає Юрій. Перш ніж почати за­мовляти продукцію з унікальним опорядженням, споживачі мають побачити, як вона виглядає, й відчути на дотик.

Цікаво, що Konica Minolta не наполягає, щоб «Карбон-Сервісі» купував фольгу саме в неї як постачальника машини. Сьогодні у друкарні тестують альтернативну фольгу німецької компанії Kurz.

У «Карбон-Сервісі» створено прайс на послуги MGI 3DS Varnish & iFoilS, у ньому узагальнено чимало речей, але все ж таки у роботі з клієнтами друкарня схиляється до індивідуальних прорахунків. Адже кожне замовлення є індивідуальним, й може так статися, що преміальна папка для тиснення потребуватиме значного за розміром кліше. Втім при використанні MGI 3DS Varnish & iFoilS вартість тиснення може бути меншою, як у випадку з бейджами на конференцію.

Що ж до конкуренції з трафаретними друкарнями, Юрій Якимчук зазначає, що по вибірковому лакуванню «Карбон-Сервіс» сміливо може конкурувати з ними на накладах до 1-2 тис. А3.

У свою чергу, Олексій Шинкаренко зазначив, що вірогідно вартість виконання замовлень на MGI 3DS Varnish & iFoilS – не го­ловне, для клієнта важливіші якість та терміни.

Відповідно, й Євген Шиляєв констатував, що друкарні тепер менше конкурують обсягами, надаючи перевагу виробництву складної, дорожчої продукції. Ще один напрямок розвитку – на­дання сервісних послуг, як у друкарні Print24, що працює в режимі 24/7 й надає якісні сервісні послуги. Отже, й бейджі, подібні до тих, які мали учасники конференції, коштують стільки, скільки за них готові заплатити.

Останнім в цьому воркшопі виступив Павєл Шпиль з компанії Reprograf, який розповів про застосування машин Komori для ви­робництва паковання.

Павєл Шпиль з компанії Reprograf 79

ПРЕЗЕНТАЦІЇ УАД

Після завершення пленарних засідання відбулися презентації спеціальностей, за якими УАД готує фахівців, та напрямків науко­вих досліджень окремих підрозділів академії. В рамках конференції також відбулося засідання українсько-польської робочої групи з підготовки матеріалів для подання проекту з проблем інклюзивної освіти, який може фінансуватися Євросоюзом.

З досягненнями кафедри інженерної механіки ознайомив учасників конференції зав. кафедри Михайло Ясінський, а ка­федру інформаційної, бібліотечної та книжкової справи предста­вила викладачка Альона Кудряшова. Презентацію факультету

видавничо-поліграфічних та інформаційних технологій здійснив декан факультету Ігор Миклушка.

Факультет видавничо - поліграфічних та інформаційних технологій – один з найважливіших факультетів Української академії друкар­ства, де найбільше фахів, працює 10 професорів, 56 доцентів, 25 викладачів та асистентів та навчається 750 студентів за кваліфікаційними рівнями «Бакалавр» та «Магістр». За програмою Tempus/Tasis відбувається співпраця з 50 на­вчальними закладами Європи.

Найбільш популярними фа­хами є «Інформаційні системи та технології», «Комп’ютерні науки», інші фахи – «Комп’ютерні технології та системи поліграфічного виробництва», «Технології електрон­них мультимедійних видань», «Поліграфічні медійні технології», «Комп’ютерні поліграфічні технології виготовлення паковання», «Експертиза видавничо-поліграфічних матеріалів», «Образотворче мистецтво» та «Дизайн» тощо.

Зацікавлення аудиторії викликало аутентичне видання «Кобзаря» (мал. 15), яке продемонстрував Ігор Міклушка. Над створенням цього видання працювали представники всіх кафедр, згодом цей «Кобзар» було видано й у більш простому вигляді одним з українських видав­ництв, а також розміщено електронну версію (мал. 16).

Малюнок 15. Аутентичне видання «Кобзаря», над створенням якого працювали представники всіх кафедр Факультету видавничо-поліграфічних та інформаційних технологій

Малюнок 16. Електронна версія «Кобзаря»

Для видання «Друкарня Михайла Сльозки» (мал. 17) на факультеті було спеціально розроблено церковно-слов’янський шрифт та відповідну старокириличну клавіатуру.

Малюнок 17. Видання «Друкарня Михайла Сльозки»

Катерина Смєхова, комерційний директор друкарні «Карбон-Сервіс»

«Відповідь на питання, чому ми майже 10 років працюємо з Konica Minolta Ukraine – досить проста – шикар­ний сервіс. Швидке реагування на будь-яке питання або проблему. Досвідчені та професійні інженери, які вже стали нашими друзями. Наше друкарське обладнання завжди перебуває в ідеальному стані.

Що змусило нас зробити ставку на MGI Jet Varnish 3DS & iFoilS? Насамперед, це можливості цього облад­нання. Коли в ми вперше побачили MGI на drupa 2016 році, нами опанувало нестримне бажання мати це об­ладнання в своєму парку. Адже ця машина робить неймовірні речі.

Друкарські машини Konica Minolta – це наше золото, MGI – наш діамант, яким ми пишаємося й навіть вихва­ляємося: величезне задоволення приносить дивувати наших клієнтів.

Звичайно, ми розмірковували й про повернення інвестицій. Але поки ринок дізнається про можливості технології, й ми бачимо реак­цію людей на вироби. Сподіваємося, що незабаром клієнти не захочуть друкувати звичайну продукцію, дізнавшись про те, як швид­ко можна її облагородити, й частіше будуть друкуватися замовлення з облагороджуванням, ніж без нього.

MGI Jet Varnish 3DS & iFoilS працює лише 3 місяці й, на наш погляд, комерційних замовлень виконує чимало. Й напевно клієнт, який бодай раз зробив замовлення на MGI, вже не буде шукати інші способи облагороджування своїх виробів.

Ми робимо з використанням MGI Jet Varnish 3DS & iFoilS багато обкладинок для журналів, каталогів, книг з твердою палітуркою. Виготовляємо малотиражне паковання, наклейки, рекламну поліграфію.

Спіпрацюємо з РА та друкарнями. Чимало з них стали друзями та партнерами «Карбон-Сервісу» за багато років співпраці. Вони до­помагають доносити інформацію до кінцевого клієнта про нові можливості друку і розвивати цей напрямок.

Коли клієнти бачать красу та швидкість, яку видає ця машина, про ціну питають в останню чергу. Класичні методи післядрукарської обробки ніколи не повторять те, що може MGI. Але ціни на опорядження відбитків в нас цілком доступні й не вищі, ніж при викорис­танні класичних методів, до 1000 SRА3, грубо кажучи.

Ми розробили прайс – було нелегко, бо довелося усереднювати й узагальнювати. Описати всі можливості MGI Jet Varnish 3DS & iFoilS в прайсі просто неможливо, тому наших досвідчених партнерів ми вчимо готувати правильні макети і здійснюємо індивідуаль­ні розрахунки.

Іінсталяція MGI Jet Varnish 3DS & iFoilS дала змогу «Карбон-Сервісу» розширити спектр послуг для клієнтів й надати їм унікальний для українського ринку сервіс».

РЕФОРМИ ТРИВАЮТЬ

Далі виступила Ольга Сивак, представник офісу реформ підтримки іноземних інвестицій при Кабінеті Міністрів України. За її словами, Україна проходить трансформацію, останнім часом чи­мало зроблено для покращення інвестиційного клімату. За даними Bloomberg, Україна є однією з найбільш інвестиційно-привабливих країн світу.

Ольга Сивак, представник офісу реформ підтримки іноземних інвестицій при Кабінеті Міністрів України та Олексій Шинкаренко

Крім того, посідаючи третє місце за експортом IT-послуг у світі, Україна утримує статус «кремнієвої долини світу». 30% орної землі роблять Україну сильним гравцем в сфері постачання продоволь­ства. Україна має вдале географічне розташування, з аеропортів нашої столиці – Києва – впродовж трьох годин можна дістатися до столиць провідних країн Європи.

Одне з завдань офісу реформ при Кабміні – робота з іноземними інвестиціями. За цим напрямком в останні 4 роки відбулися величезні зміни. Адже за рейтингом Doing Business Україна в 2014 р. (коли було втрачено 60% вартості національної валюти та 7% території) посідала 159 місце, а цього року наша країна перебуває на 76 позиції. Цьому сприяли значні заходи зі стабілізації економіки, реалізація реформ – правочинної сфе­ри, освіти, охорони здоров’я, пенсійної. Але середня зарплата по країні все ще лишається досить низькою, порівняно з Польщею.

Чимало компаній та громадських організацій в Україні підтримають ініціативу Industry 4.0 – IT поступово стає невід’ємною частиною багатьох інших галузей економіки. Львів активно долучається до цього конвергентного процесу – у центрі Галіції працює майже 200 IT-фірм, що роблять рішення для всього світу.

Україна пишається вдалими прикладами міжнародної співпраці за напрямками електронних компонентів, фармакології, в агросфері (напр., Україна є найбільшим в Європі експортером соняшникової олії), креативних індустрій (зокрема, виробництва паковання, де багато доданої вартості).

Ольга Сивак навела декілька прикладів інвестиційних проектів. Крім «Дунапак», що має виробництва гофрокартону у Ходорові (Львівської обл.) та у Херсонській області (загалом інвестиції станов­лять 40 млн), це Sumitomo Electric (4 заводи в Україні), Bauer тощо.

ЗВ’ЯЗКИ ЗМІЦНЮЮТЬСЯ

Дариуш Шимчина (Polish Ukrainian Chamber of Commerce) розповів про роботу палати, що зміцнює зв’язки між Польщею та Україною.

Дариуш Шимчина (Polish Ukrainian Chamber of Commerce)

Український бізнес-центр у Варшаві (керівник Вєроніка Марчук) допомагає розвивати український бізнес у Польщі. Представництва в Україні подібні до франшизи, наразі серед них немає комітету друкарської справи. Дариуш висловив надію, що роботу в цьому напрямку буде активізовано.

Серед цікавих ініціатив Polish Ukrainian Chamber of Commerce – Baltic Business Forum, мета якого – зміцнити співпрацю між країнами Адріатичного, Чорного, Балтійського морів, міжнародна сільськогосподарська конференція, марафони на Піп Іван.

Polish Ukrainian Chamber of Commerce підтримає асоціацію українських студентів в Польщі.

СІЛЬСЬКО-ГОСПОДАРСЬКИЙ СЕКТОР – ВАЖЛИВА ЛАНКА У ВИРОБНИЦТВІ ПАКОВАННЯ

Адам Козьолич, голова однієї з польських агрокультурних фірм зазначив: якщо паковання не дає гарантію безпеки зберігання, виробник не має шансів.

Адам Козьолич, голова польської агрокультурної фірми

Стікери з цукром мають перемінну вагу ±2 г, але цього до­сить, щоб галузь паковання миттєво реагувала на такі зміни. У Польщі дедалі частіше цукор пропонується у трикутничках, що ро­бить паковання більш ергономічним. «Паковання для харчової промисловості – вирішальна ланка, інакше нам складно буде одержати додаткову вартість, – зазначив Адам. – До сфери па­ковання йдуть ідеї. Темп життя зростає, тому паковання, яке скорочує час приготування їжі, краще продається».

Наступний спікер Барош Урбаняк (BNP Paribas) надає банківські послуги для с.г. підприємств Африки та Европи. Він та­кож зазначив, що харчування стає стилем життя та самореалізації. Відповідно, паковання перестало бути функціональним елементом, а стало носієм маркетингових цінностей.

Барош Урбаняк (BNP Paribas)

BNP Paribas фінансує до 54% європейських виробників харчо­вих продуктів, відповідно досліджує їхні проблеми. Для багатьох клієнтів банку вартість паковання перебуває на останньому місці. Наприклад, коли фермери направляли томати на схід, вони мали забезпечити надійність паковання, адже якщо продукт взагалі не має паковання, значна його частина втрачається під час транспор­тування. Але попри увагу до проблеми паковання з боку міністра сільського господарства Польщі чимало фермерів й гадки не ма­ють, як пакувати продукти.

Підсумовуючи роботу офіційної частини другого дня конференції, Яцек Кузмерчік подякував всім за увагу. Він зазна­чив, що кількість тем та ідей були настільки значними, що можна організувати ще не одну конференцію.

Далі відбулася гала-вечірка, під час якої пройшла посвята в Кавалери Гутенберга нових членів, а також з вітальними промова­ми виступили Міхал Жергонь (Deputy Polish Ambassador to Ukraine), Ірена Нагорська (Generale Consulate of the Republic of Poland in Kiev) та інші.

Організатори конференції Тарас Гаталяк («Папуга»), Наталя Ярка (виконавчий директор Кластеру поліграфії та видавничої справи, Олексій Шинкаренко (керівник Кластеру поліграфії та видавничої справи)